• У Верховній Раді

Пеня та ручні губернатори

Марина ТІШКОВА.

Пленарний тиждень депутати завершили по-діловому. Менше емоцій, більше роботи. Загалом за два завершальні дні розглянуто 12 проектів законів та постанов, ухвалено п’ять законів.

_{ЖКП по-новому}

ЗАКОНОПРОЕКТ «Про житлово-комунальні послуги» дуже важко проходив крізь парламентське «сито», перед тим як благословитися на світ у четвер. Основна його філософія, як заявили в профільному комітеті, — запровадити прозорий розподіл тарифів. Із квартплати, наприклад, виокремлено плату за поводження з твердими відходами. Аби людина розраховувалася лише за використані ресурси, помешкання планують обладнати лічильниками.

Місцеві органи влади позбавлено права встановлювати тарифи на низку послуг, плату за які формує загальний тариф на обслуговування багатоквартирних будинків: переробку та захоронення побутових відходів, централізоване опалення та постачання холодної води тощо (крім вивозу сміття). Найрезонансніше — це запровадження пені за прострочення оплати: 100 днів — 1% від суми заборгованості (на рік максимальна сума становить 3,65%). Не нараховуватиметься вона, якщо мають місце заборгованість держави з субсидій та пільг, а також борги з оплати праці користувача, які підтверджені документально.

Експерти пройшлися по цьому «оптимістичному» закону й виявили чимало підводних каменів. Зокрема, в ньому є посилання на законодавство, яке ще не створене... Запроваджено поняття «житлова послуга»: це послуга з управління багатоквартирним будинком. Натомість сам перелік послуг, які стосуються утримання будинків, зник! Не визначено, хто встановлює тарифи та відповідає за утримання помешкань. Постачальник послуги відповідатиме за її якість лише до «точки обліку», тобто температура води та повітря в квартирі — не його справа. Отакі-от комунальні «пироги»...

Наступний закон — зі змінами до держбюджету-2017. Аби вистачило на покриття потреб населення у субсидіях, перерозподілено з інших програм 7,6 мільярда гривень, на втілення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій виділено 1,1 мільярда гривень, медична субвенція збільшена на 300 млн, видатки на лікування за кордоном — на 200 млн грн. Субвенція на погашення заборгованості за електро­енергію підприємств водопостачання Донецької області передбачена в сумі 1,8 млрд грн. Дещо перепаде й багатостраждальним шахтарям західного регіону — 300 млн грн. Відповідну правку «вигризли» кілька наполегливих депутатів.

_{Чиї керівники?}

НЕАБИЯКИЙ резонанс викликали зміни у законодавстві щодо проходження держслужби. По суті: Президенту надано дозвіл тимчасово (до трьох місяців) призначати голів місцевих держадміністрацій без конкурсу і спрощено процедуру їхнього звільнення. При цьому на них не поширюється чинність закону про держслужбу — фактично відкрито можливість призначення голів місцевих адміністрацій зі складу партій. Подали це під соусом «революційної доцільності»: мовляв, щоб підвищити ефективність їхньої діяльності в умовах війни. Аналітики та громадські організації вже охарактеризували цей документ, що благословився як закон, запровадженням «ручних губернаторів». Низка депутатів намагалася протестувати, зокрема реєстрували постанови стосовно скасування голосування, котрі, як неважко здогадатися, були провалені.

З питань економічної тематики внесено зміни до Закону «Про захист економічної конкуренції». Ним забороняється надавати дозвіл на концентрацію суб’єктів господарювання особам, до яких застосовуються санкції.

Аби ліквідувати кризу на оптовому ринку електроенергії, до 1 липня наступного року стосовно виробників електрики, які здійснюють її постачання ДП «Енергоринок» і мали борги, не застосовуватимуть штрафи та не нараховуватимуть їм пеню.

_{Сміттєві перспективи}

У П’ЯТНИЦЮ під час традиційної «Години запитань до уряду» про стан справ у довірених галузях поінформували міністри юстиції П. Петренко та екології О. Семерак. Мільйони дітей в Україні виховуються у неповних сім’ях, наголосив очільник Мін’юсту. Історія не нова: батьки дуже часто ухиляються від утримання нащадків, також шантажують колишніх дружин через дітей, наприклад, не даючи згоди на виїзд за кордон на лікування чи відпочинок. П. Петренко повідомив, що в проектах законів, напрацьованих його відомством, пропонується скасувати необхідність одержання відповідного дозволу, якщо заплановано перебувати з вищезазначеною метою не більше місяця. Крім того, матерів, які подають позови до суду, хочуть звільнити від сплати судового збору й авансових платежів.

О. Семерак зачепив болюче питання сміття. Справа невтішна — відсоток несанкціонованих звалищ тільки зростає. В Україні, за офіційними даними, накопичилося приблизно 36 мільярдів тонн відходів — понад 50 тис. т на один квадратний кілометр території. Утилізується лише 30 відсотків промислових відходів і лише чотири — побутових. Небезпечних речовин уже нагромадилося півтора мільярда тонн, зокрема пестицидів ще радянських часів.

Як боротися, міністр екології пояснив досить туманно. Мовляв, ось нещодавно уряд схвалив Національну стратегію поводження з відходами (оперативно, одначе...), яка розрахована до 2030 року. Відповідно до неї будуть запроваджувати стимули виробникам для мінімізації відходів та зацікавленості в їх переробці, будувати переробні заводи. Що ж, задуми, може, й непогані, та закрадаються сумніви, що в сьогоднішніх умовах вони реалізуються хоча б наполовину...