• Забуттю не підлягає

Десь там, у світах, їхні душі

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

Є у Запоріжжі, на вулиці Олександрівській, скромний непоказний пам’ятний знак із лаконічним написом, щоб земляки не забували про жертви політичних репресій. У цього скорботного місця попри його непримітність сильна енергетика. Тут на мітингах зазвичай не відбувають чергу, а плачуть, запалюють свічки і моляться. І квіти приносять запоріжці дорогі серцю й невишукані — осінні айстри, чорнобривці.

ЦЬОГО та наступного років в Україні відзначають сумну роковину — минає 80 років Великого терору 1937-1938 рр. Це був лише один із великої серії страшних епізодів злочинної діяльності комуністичного режиму, хоча Україна впродовж 1917-1991 років, мабуть, найбільше з усіх союзних республік постійно перебувала під радянським репресивним тиском.

Днями до пам’ятника на Олександрівській вклонитися загиблим і закатованим жертвам Великого терору прийшли вже посивілі діти того мордованого Сталіним покоління, зокрема, представники обласного товариства політичних в’язнів та репресованих, військовослужбовці Національної гвардії України, ветерани АТО, школярі та студенти. Запорізький історик Олександр Зубченко вважає справою честі розповідати новим поколінням правду про незабутні сторінки долі свого народу. Звертаючись до учасників жалобного мітингу, він повідав про трагічну долю свого прадіда — сільського вчителя із Кіровоградщини, якого відправили до таборів за «створення контрреволюційної організації». Наголосив, що сталінські репресії не оминули жодної української родини від Донбасу до Збруча. А сьогодні, в новому витку історії, морок страху та терору знову опустився над тимчасово окупованими територіями Криму та Донбасу. Тож треба обов’язково повернути справедливість нашим співвітчизникам, і у цій боротьбі має надихати пам’ять про мільйони українців, закатованих тоталітарною системою, вважає Олександр Зубченко.

Голова обласного грецького товариства «Елада» Наталія Зурначіді розповіла про нелегку долю національних громад України за часів тоталітаризму.

Пам’ять жертв політичних репресій ушанували міжконфесійною панахидою, хвилиною мовчання та покладанням квітів.

За час Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин — до розстрілу. Понад шість мільйонів українців відправили до в’язниць та таборів. У Запорізькій області під молох політичних репресій потрапили, зокрема, військовий льотчик Герой Радянського Союзу Іван Проскуров, депутат Верховної Ради УРСР першого скликання, колгоспниця Оріхівського району Анастасія Фоняк, учений археолог Феодосій Камінський та прості робітники і колгоспники: Макар Жовніренко із Гуляйпільського, Іван Загоруйко із Запорізького, Іван Зубов із Веселівського районів, Микита Собчук із Великобілозерського району, Валентина Павлова з Мелітополя, Марія Ковальчук із Запоріжжя та тисячі інших наших земляків. Імена багатьох убитих і закатованих досі не вдалося встановити.