• Є така недуга

Склеродермія

Ольга ГУБАНОВА, дерматолог.

Це хронічне захворювання сполучної тканини, яка уражається склерозом і твердне. В читача може виникнути запитання: а що ж таке сполучна тканина? Якщо сформулювати відповідь простіше, то це все те, з чого складаються людські зв’язки, сухожилля, судини. По суті, навіть наша кров — не що інше, як та ж сполучна тканина, тільки рідка.

ЗА ЯКИМИ ж ознаками можна здогадатися про наявність цієї хвороби? Як правило, протягом першого року якихось особливих ознак не помітно. Немає ні печіння, ні свербіння, тільки невелике почервоніння на шкірі, на яке практично ніхто з хворих не звертає уваги. У цьому й полягає підступність хвороби.

Спробую пояснити докладніше. Річ у тому, що весь той час (6 місяців — 1 рік), коли хворий на склеродермію, не підозрюючи про недугу й, звісно, не звертаючись до лікаря, живе своїм звичним життям, у його організмі відбуваються зміни. За цей час хвороба з обмеженої може перерости в системну. А це означає ураження найважливіших внутрішніх органів — серця, нирок, легенів тощо.

Наскільки це небезпечно, гадаю, нема сенсу пояснювати. В особливо задавнених випадках лікарі навіть не завжди здатні допомогти такому хворому. Тому дуже важливо уважно стежити за здоров’ям і в разі появи будь-яких підозрілих симптомів одразу звертатися до лікаря.

Тривожним дзвіночком для вас можуть бути маленькі цятки на тілі з віночком червоного чи фіолетового кольору. Самі плями зазвичай також червоні чи синюваті.

Інша ознака склеродермії — порушення кровоплину в пальцях рук чи ніг. Вони синіють і починають боліти.

Ще одним симптомом хвороби є осередки припухлості на шиї, грудях, стопах, кистях рук. Колір шкіри на цих ділянках теж змінюється й стає восковий.

Узагалі діагностика цього захворювання досить складна, оскільки симптомів багато й усі вони різноманітні. Це вже, так би мовити, — клопіт фахівців. А от ваша справа — вчасно помітити ці зміни й звернутися до лікаря.

Звідки бере початок недуга та що є причиною її появи — пояснити це лікарі досі не можуть. Існує кілька основних версій, але я розповім про загальний механізм розвитку склеродермії.

Отже, весь цей процес вчені бачать так: із якихось незрозумілих причин ушкоджується внутрішня оболонка найдрібніших судин. Це викликає звуження в них просвіту, що призводить до поганого постачання кров’ю тієї чи іншої ділянки шкіри чи органа. Поясню на прикладі нирок. Через описані вище процеси вони припиняють як слід виконувати свою головну функцію — фільтрацію шлаків та поживних речовин. А позаяк немає нормальної фільтрації, то цілком природно, що шлаки збиратимуться в крові. Результатом цього буде інтоксикація організму.

Тепер поговоримо про лікування. Тут доречно зазначити, що все-таки в більшості хворих склеродермія перебігає в хронічній формі. Головне у лікуванні цього захворювання — уповільнення прогресування хвороби, подальша стабілізація стану хворого, а на завершальному етапі — регрес недуги. Воно починається зі здачі необхідних аналізів. Це і рентгенографія, й визначення імунного статусу, й багато іншого. Після розшифрування результатів зазвичай призначається лікування антибіотиками, оскільки патологія здебільшого виникає на тлі якогось інфекційного захворювання. Якщо у хворого склеродермія початкової стадії, то плями на шкірі досить швидко зникають. Та це не означає, що достатньо одного курсу. Як правило, їх кілька з перервою три місяці.

За деяких форм склеродермії хворим можуть призначати медичні процедури в барокамері. Це досить цікавий метод лікування, який ґрунтується на тому, що всі хвороби на клітинному рівні обов’язково супроводжуються кисневим голодуванням клітин, а це у підсумку неминуче веде до загибелі останніх. Підвищений тиск кисню, що якраз і створює барокамера, відновлює та нормалізує функції сполучної тканини.

Існує ще новий метод лікування, який називається «фотофорез». Цей метод полягає в спільному впливові інфрачервоного світла та лікувальних препаратів. Не останню роль відіграють і вітамінотерапія, масаж, лікувальна фізкультура та бальнеотерапія.

Тепер про рецепти народної медицини, які можна використовувати для лікування на ранніх стадіях хвороби.

Готуємо відвар трав’яних зборів: беремо по дві частини медунки польової та хвоща, 3 — грициків, 5 — трави споришу, 4 — коріння лопуха. Усі трави змішуємо, кладемо в каструлю, заливаємо водою й кип’ятимо півгодини. Затим проціджуємо, приймаємо по півсклянки двічі на день перед їдою. Курс лікування — 6 місяців.

Одночасно із застосуванням відвару місця почервоніння на шкірі слід змочувати настоянкою цих же трав, застосовуючи звичайний ватний тампон.

Усі перелічені вище трави в тих самих пропорціях, 50 г збору заливаємо 0,5 л горілки й на 30 хвилин ставимо на водяну баню.

Насамкінець хочу сказати, що під час лікування склеродермії треба більше вживати фруктів, що містять пектин. До них належать кавуни, всі сорти яблук, груші, полуниці й суниці, сливи.

Споживання цих фруктів та ягід може допомогти організмові подолати хворобу на початковій стадії, коли тільки-но починають утворюватися на шкірі плями червоного кольору.