• Довкілля

Щоб не було запізно

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Мало не сто літ тому письменниця Віра Білецька написала і видала «мужицьку» книгу — «Рибальство в Дніпрових порогах». Матеріали для неї збирала у селах, розташованих уздовж могутньої ріки, води якої тоді вирували і пінилися поміж грізними порогами.

ІЗ КНИЖКИ дізнаємося, що у 20-ті роки минулого століття у Дніпрі водилося 22 види промислової риби — від сомів до осетрових. За сезон її виловлювали не менш як 50 тисяч пудів — тобто 800 тонн. Нині Дніпро — «карасева» ріка, оскільки іншої риби вдосталь уже немає.

Як вважає професор Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету та керівник наукового центру обласної громадської організації «Дніпровська природна інспекція» Роман Новицький, наш Славутич збіднів на рибу передусім через хижацьке її виловлювання. В останні 20-25 років браконьєрство сягнуло неймовірно нищівних і згубних масштабів. Учений робить висновок: навіть не настав, а вже минає час, коли необхідно здійснювати компенсаційне зариблення Дніпра. Іншими словами, повертати йому те, що у нього забрали і продовжують прискореними темпами забирати. Якщо ж не відшкодувати, то незабаром головна водна артерія України залишиться взагалі без живих водних ресурсів.

Іще одну причину з фатальними наслідками для біорозмаїття Дніпра називає директор Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Руслан Стрілець. Каскад гребель гідроелектростанцій настільки стишив течію ріки, що вона надмірно заростає не лише водоростями, а й синьо-зеленою біомасою, що спричинює застій і смердюче цвітіння води. Як боротися з цим лихом? Відомі у світі хімічні та механічні методи з різних причин себе не виправдовують. До того ж вони надто вартісні.

Та все ж вихід є. Кілька років тому фермерське господарство Віктора Кузори, що у Царичанському районі на Дніпропетровщині, розпочало експеримент: взялося новим методом чистити канал Дніпро — Донбас, який подає воду у сусідні Харківську та Донецьку області і аж до дна заріс водоростями. Вода у ньому мала неприємний запах, її не можна було використовувати ні для пиття, ні навіть для елементарних побутових потреб. «Як цьому зарадити?» — задумалися у фермерському господарстві. Невдовзі воно перетворилося на потужне спеціалізоване підприємство «Елегія», основне завдання якого біомеліорація річок, ставків і озер. За словами рибовода-іхтіолога Олега Пильнова, за п’ять років у канал Дніпро—Донбас ними було випущено 170 тонн мальків-біомеліораторів товстолобика, білого амура і коропа. Ці види риби харчуються водоростями, в тому числі синьо-зеленою масою. Вони повністю виїдають усю рослинність, навіть до останніх пагонів очерету та комишів — забруднювачів водойм.

«Ми навіть не очікували такого результату, який маємо сьогодні, — розповідає Віктор Кузора. — За чистотою води канал Дніпро — Донбас — одна із найчистіших водойм в Україні. І не лише навесні, як зазвичай більшість річок, а й усе літо він чистий і прозорий на глибину до трьох метрів».

Царичанські фермери-першопроходці разом зі створеною фірмою «Елегія» узялися рятувати Дніпро. Як свідчить начальник управління Державного агентства рибного господарства в області Василь Волков, торік уперше за останні роки у Дніпро-Славутич було випущено спочатку 650 тисяч мальків товстолобика, білого амура та коропа, а згодом іще 550 тисяч. Усе за рахунок обласного бюджету.

Торік зарибнення назвали акцією в рамках «Програми зі стратегії екологічної безпеки та упередження небажаних кліматичних змін». А нещодавно прийняли окрему програму оздоровлення й відновлення біологічного режиму всієї екосистеми Дніпра, розраховану до 2025 року. У найсприятливіших місцях для зариблення випустили мільйон 700 тисяч мальків риб-біомеліораторів.

Щоб отримати бажаний результат від зарибнення Дніпра, потрібні терпіння й уміння. Цього фахівцям області не позичати. Наступними роками тут запланували запустити ще дев’ять міль­йонів мальків товстолобика, білого амура і коропа. Це суттєво допоможе хворому Дніпру. Царичанські рибоводи обіцяють, що через п’ять років місцеві жителі зможуть переконатися у силі й можливостях природного відновлення нашої колись могутньої ріки.