• Тим часом

Гіркі «жнива» сьогодення

Микола ЯСЕНЬ.

НИНІ достеменно відома статистика з січня по вересень: за цей час на Дніпропетровщині померло понад 38 тисяч 270 осіб, а народилося близько 21 тисячі. Таким чином природне скорочення чисельності населення в області цього року вже сягнуло майже 17 з половиною тисяч чоловік. Такого катастрофічного співвідношення тих, хто пішов за вічну межу і хто прийшов у цей світ, у регіоні починаючи з другої половини минулого століття за кілька останніх десятиліть зафіксовано не було! Більше того, це найбільший такий показник у масштабах усієї України. А у такому місті, як Кривий Ріг, приміром, цього року померло практично вдвічі більше, ніж народилося. Як і в густозаселеній, до речі, Донецькій області, де, нагадаємо, йде війна. А найбільше вражає те, що співвідношення померлих і новонароджених, якого «досягла» нині донедавна благополучна Дніпропетровщина, за темпами росту фактично наблизилося до того, яке тут спостерігалося у Голодомор 1932-1933 років. Хочете — вірте, хочете — ні, але так стверджують науковці.

Оприлюднена статистика дала змогу місцевим соціологам спрогнозувати відповідні цифри на кінець нинішнього року. Область, на їхні переконання, недорахується 57 з половиною тисяч краян. І це тоді, коли народиться тут трохи більш як 26 тисяч діточок. І подібна ситуація по всій Україні. За даними дніпропетровських експертів, на Харківщині, наприклад, різниця між умерлими і народженими цього року сягне не менш як 21 тисячі осіб, у Запорізькій області — 15,5 тисячі, Полтавській — 13,5... Залишається докинути, що ці гіркі «жнива» здійснили фактично стрибок у обертах своєї молотьби саме цього року. Прискорення, якого просто уже не можна не помічати. Постає запитання: що ж буде далі? Відразу і наступні: хто у цьому винен і чи відповідатимуть вони за це перед судом земним? Що перед Божим — поза сумнівом.