• Людина та її справа

Найголовніше — повернути повагу до професії

Дарина АРИСТАРХОВА.

Фото з сімейного архіву
Пауля Пшенічки.

Цього року переможцем народного голосування в рамках конкурсу «GlobaTeacher Prize Ukraine» став викладач фізики й астрономії Чернівецького міського ліцею №1 математичного та економічного профілів Пауль Францович Пшенічка. За нього загалом проголосувало близько 750 тисяч чоловік. Викладач із 47-річним стажем заслужено отримав грошовий приз — 100 000 гривень. Незабаром український педагог змагатиметься у далекому Дубаї за звання найкращого вчителя планети.

ПАУЛЬ Пшенічка вже перемагав у подібному конкурсі 2004 року. Після цього його запросили до США, де він читав лекції обдарованим дітям.

«Коли я ще навчався в школі, фізика та астрономія серед однолітків були у великій пошані: всі мріяли про космос, літаки й ракети, — розповідає викладач. — Я не був винятком, обрав фізичний факультет. Став педагогом, і не помиливсь у виборі професії. Люблю навчати дітей, відкривати їм невідоме».

Пауль Францович не тільки викладає в школі — у нього чимало освітніх проектів, зокрема, він організував для учнів наукове товариство, таку собі віртуально-реальну академію, де вони вчаться одне в одного. Коли виростають і стають науковцями, інженерами, то не залишають свого співтовариства, допомагають молодшим, навіть якщо доля закинула їх у різні країни світу.

«Я побував у дев’яти містах США, а також у багатьох інших країнах і скрізь цікавився системою освіти, — розповідає Пауль Францович. — У нас, в Україні, робота вчителя не в пошані, не всі молоді спеціалісти затримуються в школі: зарплата невисока, якщо немає власного житла, то й зовсім біда. Але попри все це маємо найоптимальнішу систему освіти, порівняно високий рівень підготовки учнів, за що їх і цінують за кордоном. Про це мені не раз говорили зарубіжні колеги. Водночас вони розповідали, що їхні країни вкладають чималі кошти в навчальний процес, обладнання та позашкільну роботу. Зараз у нас в країні впроваджується чергова реформа освіти, яку я радше назвав би намірами. Звісно, змінювати потрібно багато чого, але як утілити все заплановане, незрозуміло. Я почав би з найпростішого: відомо, перед тим як щось побудувати, треба розчистити місце під нову споруду. Під розчищенням маю на увазі знищення корупції в системі освіти. Хто не чув про купівлю оцінок і атестатів, робочих місць у престижних школах? Якщо все це перейде в оновлену систему, проблеми тільки поглибляться. Яким чином позбутися ганебних явищ? За допомоги ЗНО: нехай знання школярів оцінює незалежна комісія не тільки для вступу до вишів, а й для отримання атестата. Причому з усіх предметів. Не склав іспити — не отримав атестат, як у Європі або США. У нас же його можна одержати і з незадовільними оцінками. Учні повинні розуміти, що знання потрібно добувати, вони знадобляться їм у подальшому житті».

Пауль Пшенічка не схвалює перехід на 12-річне навчання в школах. Каже, що такої думки дотримується і більшість його колег. Вони прихильники десятирічки. Пауль Францович вважає, що наші діти дорослішають раніше, ніж на Заході. Тож няньчити їх так довго немає сенсу.

Але найбільше народний учитель обурюється з приводу об’єднання кількох предметів, як це передбачено реформою. На його думку, зробити хімію, фізику і астрономію одним предметом — профанація. Учні не знатимуть жодного! Педагог не сам у цьому твердженні: проти таких нововведень виступають члени Українського фізичного товариства, науковці Національної академії наук України. Б’ють на сполох і в Астрономічній асоціації України.

«В 11-му класі на вивчення астрономії відвели всього 17 годин — це мало навіть для факультативного курсу! — обурюється Пауль Францович. — Освічена людина не може такою вважатися, якщо не може пояснити простих природних явищ — сонячного затемнення, наприклад. Не знаючи природи явища, його панічно бояться. Так можна скотитися до середньовіччя, здичавіти врешті-решт. Нерідко чую й таке: ні алгебра, ні геометрія більшості учнів не знадобляться. Мовляв, навіщо у повсякденному житті корінь квадратний, косинуси й синуси? Це хибна думка! Країна потребує грамотних фахівців із широким світоглядом. Я переконаний: об’єднання предметів загрожує національній безпеці країни. І це не перебільшення. Бо хто ж розвиватиме космічну галузь, атомну енергетику, озброюватиме армію? Ми поступово деградуватимемо».

Водночас Пауль Пшенічка не заперечує, що систему освіти необхідно вдосконалювати. Але робити це продумано й виважено. Зокрема, переглянути організацію роботи вчителя, підвищити йому заробітну плату: її має вистачати на повноцінне життя. А найголовніше — слід підвищити статус учителя в суспільстві, повернути повагу до цієї професії. На жаль, останніми роками все робилося навпаки.