• На зв’язку — Київщина

_{У пошуках прихистку}

Олена КОЩЕНКО.

СЕРЕД усіх внутрішньо переміщених осіб в Україні кожний десятий, утікаючи од війни, прибув на Київщину. Таких громадян тут налічується 230 тисяч. Майже 95% їх змушені орендувати квартири. Щоб розв’язати болюче квартирне питання, наші співвітчизники-переселенці стали об’єднуватись у житлові кооперативи. Так, у селі Мила Києво-Святошинського району з їхньої ініціативи почалося експериментальне спорудження екобудинків. Допомогу в технології будівництва надає «Українсько-німецький форум», а матеріали закуповують самі майбутні власники. Загалом кожному з них такий будинок «під ключ» обійдеться у 20-25 тисяч доларів.

_{Приїхали столичні кардіохірурги}

ДНЯМИ в Центральну райлікарню Переяслава прибула бригада кардіохірургів із Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова зі своїм обладнанням: кардіографами, УЗД-апаратом та іншим спеціальним устаткуванням. У п’яти кабінетах для краян було організовано консультації та діагностичне обстеження. Водночас в актовій залі ЦРЛ практикуючі лікарі-хірурги, наукові співробітники інституту — Костянтин Руденко, Сергій Руденко, Микола Бойко та інші провели цикл лекцій на вузькопрофільні теми для медпрацівників лікарень Лівобережного госпітального округу. Зокрема, говорили про сучасні методики профілактики і раннього діагностування недуг, а також локальні протоколи лікування серцево-судинних захворювань.

_{Знайшлася альтернатива}

НА МАЙДАНЧИКУ Чорнобильської АЕС у розпалі зведення першої черги сонячної електростанції «Солар-Чорнобиль» на 3762 модулі. Як повідомила прес-служба ДСП «ЧАЕС», для встановлення обладнання електростанції використовуються спеціально розроблені з урахуванням вимог радіологічної безпеки системи кріплення і фундаменти.

«Солар-Чорнобиль» — проект консорціуму компаній «Rodina — Enerparc AG», започаткований із метою відновлення джерел енергетики на територіях, постраждалих унаслідок катастрофи на ЧАЕС.

_{Тимчасові батьки для дитини}

ЛАВИ патронатних вихователів у Броварах поповнили ще дві родини, які перед цим пройшли спеціальну підготовку. Тепер вони можуть брати до себе додому діток, які тимчасово лишилися без батьківського піклування.

…Перша патронатна сім’я у цьому місті була створена ще 2009 року в рамках соціального експерименту за підтримки міжнародної благодійної організації «Партнерство кожній дитині». З 2011-го функціонування патронатних сімей тут забезпечується з міського бюджету. За цей час знайшли тимчасовий прихисток у таких родинах понад шість десятків юних броварчан, що опинились у скрутних обставинах.

_{Лопата за вторсировину}

ПЛАСТМАСОВІ ящики для зберігання фруктів після закінчення терміну їх експлуатації торгові працівники Київщини зазвичай здають на переробку в «Київміськвторресурси». Там їх подрібнюють у потужних машинах-«січкарнях». А синтетичні «друзки» передають іншим підприємцям, які виготовляють із них лопати для прибирання снігу. Справа набуває масштабів. Якщо торік такі лопати можна було придбати лише в магазинах області, то нині їх постачають і за її межі. Крім того, що лопату можна купити, незабаром практикуватимуть обмін вторинної сировини на неї. Підприємство «Київміськвторресурси» оголосило в області акцію «Лопата за вторсировину». Проте досі не відомо, яку саме вторсировину та в яких обсягах потрібно здати, щоб отримати лопату.

_{Унікальна археологічна знахідка}

НА ПРАВОМУ березі річки Рось, у Рокитнянському районі, археологи виявили могильник ХІ століття. Як повідомила прес-служба Інституту археології НАН України, розкопано середньовічний некрополь і чимале давньоруське городище у Сухолісах площею близько 1,6 га. На сьогодні археологи дослідили 21 поховання, у яких виявили чимало прикрас та елементів зброї. Археологічні знахідки підтверджують літописні відомості про державну діяльність Ярослава Мудрого, спрямовану на зміцнення південних рубежів Київської Русі. Зокрема, літопис 1032 року розповідає: Ярослав Мудрий «поча ставіті городи по Рси», тобто вибудовував нову оборонну лінію вздовж річки Рось. Він переселяв на родючі південноруські землі балтські племена, де на них покладались обов’язки охороняти край від нападів кочівників.

_{Коли громада проти}

ПРЕДСТАВНИКИ жителів Борової Фастівського району дали відсіч «місцевим виявам сепаратизму». Вони взяли і знесли гуртом стіни споруджуваної у їхньому селищі без згоди мешканців православної церкви Московського патріархату. До рішучої акції протесту приєдналося чимало віруючих із Фастова і Василькова, прийшли патріотично налаштовані люди із сусідніх сіл Мотовилівка і Плесецьке… Громадяни так і кажуть: «Не хочемо, щоб у нашому селищі правили представники кліру, який схвалює дії московського агресора на Донбасі та в Криму».

_{Послуги на місці}

У ДАНИЛІВЦІ Васильківського району після капітального ремонту відкрився фельдшерсько-акушерський пункт. Відтак 3,6 тисячі мешканців села знову мають змогу отримати на місці найнеобхідніші послуги, по які досі мусили звертатися до інших медичних закладів в окрузі, витрачаючи час та гроші на дорогу. Повідомляється, що всі роботи з реконструкції та облаштування ФАПу виконані за рахунок співфінансування районного та сільського бюджетів.

_{Двадцять гуртків, і всі безкоштовні}

НАРЕШТІ гостинно відчинив двері для юних жителів Ірпеня та навколишніх сіл Центр позашкільної освіти. Тут навчають хореографії, судномоделювання, образотворчого мистецтва, журналістиці та іншим цікавим речам. У планах відкриття «Клубу іноземних мов» і гуртка арт-терапії, в яких діти опановуватимуть казко-, сміхо- та піскову терапію… Уже працює дев’ять гуртків, а всього їх має бути 20, і всі безплатні.

_{Народне визнання}

У ПАЛАЦІ культури Фастова відбулась атестація творчих колективів району на підтвердження звання «народний». Серед аматорів сцени, які цього року підтвердили високе народне визнання, були ансамбль «Українські музики» та «Мрія» з районного Будинку культури, колективи «Надвечір’я» та «Живиця» з селища Борова, фольклорні гурти «Лянець» із села Кищинці, «Досвідки» з Паляниченців, хор «Рідна пісня» — з Томашівки… Окремі вітання лунали на адресу аматорського вокального ансамблю «Зарічаночка» районного Будинку культури (керівник Леонід Сівак). Колектив удостоївся звання «народний», до якого йшов довгих чотирнадцять років.