|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Універсальна сполука МОВА про карбамід, який ще називають «сечовиною». Це хімічна сполука, яка має тверду структуру і знайома городникам у вигляді розсипу здебільшого білих дрібненьких «горошин» без запаху. Сечовина дістала таку назву через те, що у 1773 році французький хімік Ілер Марен Руель виділив її з рідкого продукту життєдіяльності людини. Утім, 1828-го німецький хімік і лікар Фрідріх Велер отримав подібну речовину синтетичним шляхом — через упарювання розчиненого у воді ціанату амонію. Саме сечовина, одержана таким чином, і використовується сьогодні в найрізноманітніших галузях економіки. Основна частина її йде на потреби сільського господарства. Добриво, у складі якого є карбамід, — надійний постачальник азоту, що істотно підвищує родючість ґрунту. Незважаючи на те що сечовина швидко розчиняється у воді, сама вона вбирає вологу слабко. Ця особливість і дає змогу заготовляти добриво у великих обсягах, не побоюючись того, що запаси злежаться і закам’яніють під час зберігання. Карбамід має високу хімічну активність і дуже добре поглинається рослинами. Сечовину застосовують переважно на стадіях передпосівної обробки та активного нарощування рослинами зеленої маси. Крім того, у медицині вона служить сировиною для виготовлення препаратів, що виводять зайву рідину з організму людини (дегідратаційні засоби), а також снодійних. Застосовують його навіть у харчовій промисловості — як смакову добавку, ароматичний підсилювач, у нафтовій — для видалення парафінових речовин із мастил і пального. Ще одна сфера застосування цієї універсальної хімічної сполуки — очищення від оксидів азоту диму з труб теплових електростанцій та котелень, на підприємствах з утилізації сміття. Версія для друку До списку статтей | МИНУВ час, коли в Україні, надто у південних областях, випасалися величезні стада овець, що надійно «підживлювали» харчову галузь та легку промисловість. Держава фактично припинила турбуватися про вівчарство, то принаймні на рівні фермерів і приватних господарів варто було б розпочати розведення цих тварин у більшій кількості. Насамперед — через їхню надзвичайну пристосованість до умов утримання: «там, де піхота не пройде», вівця витримає і тривалий перехід, і задовольнятиметься навіть грубими кормами. Докладніше у матеріалі про особливості їх розведення. Переваги мульчі зайвий раз обговорювати нема необхідності. Власне, чи не в кожній статті «ДГ», присвяченій садівництву або городництву, міститься рекомендація замульчувати насадження. А ось щодо техніки мульчування можна розмірковувати багато — досвід господарів повсякчас підказує нові рішення. Тож розглянемо різні види укривних матеріалів, їхні плюси і мінуси. Ви вже потурбувалися про інвентар? Адже основні роботи на полі й у саду вже завершено, то, можливо, щось необхідно підремонтувати, заточити тощо. Підкажемо правила догляду за підручними засобами.
|