Універсальна сполука

МОВА про карбамід, який ще називають «сечовиною». Це хімічна сполука, яка має тверду структуру і знайома городникам у вигляді розсипу здебільшого білих дрібненьких «горошин» без запаху.

Сечовина дістала таку назву через те, що у 1773 році французький хімік Ілер Марен Руель виділив її з рідкого продукту життєдіяльності людини.

Утім, 1828-го німецький хімік і лікар Фрідріх Велер отримав подібну речовину синтетичним шляхом — через упарювання розчиненого у воді ціанату амонію. Саме сечовина, одержана таким чином, і використовується сьогодні в найрізноманітніших галузях економіки. Основна частина її йде на потреби сільського господарства. Добриво, у складі якого є карбамід, — надійний постачальник азоту, що істотно підвищує родючість ґрунту. Незважаючи на те що сечовина швидко розчиняється у воді, сама вона вбирає вологу слабко. Ця особливість і дає змогу заготовляти добриво у великих обсягах, не побоюючись того, що запаси злежаться і закам’яніють під час зберігання.

Карбамід має високу хімічну активність і дуже добре поглинається рослинами. Сечовину застосовують переважно на стадіях передпосівної обробки та активного нарощування рослинами зеленої маси.

Крім того, у медицині вона служить сировиною для виготовлення препаратів, що виводять зайву рідину з організму людини (дегідратаційні засоби), а також снодійних.

Застосовують його навіть у харчовій промисловості — як смакову добавку, ароматичний підсилювач, у нафтовій — для видалення парафінових речовин із мастил і пального.

Ще одна сфера застосування цієї універсальної хімічної сполуки — очищення від оксидів азоту диму з труб теплових електростанцій та котелень, на підприємствах з утилізації сміття.