•  З приводу

Ужалили, та й тільки

Руслана ЗІНЧЕНКО.

Останніми днями російські ЗМІ аж захлиналися від повідомлень про так зване звернення Патріарха Філарета. На жаль, деякі вітчизняні видання поширили цей інформаційний бруд. Насправді мала місце чергова провокація «руського міра».

ЯК ПОВІДАВ Євстратій (Зоря), архієпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП, наприкінці листопада Патріарх Філарет поінформував найближче оточення, що Москва звернулася до нього через свою церкву в США з пропозицією почати процес примирення. Мовляв, час подолати суперечності, які склалися між російською і українською церквами за останні понад 25 років. Київський Патріарх назвав умову примирення — визнання Москвою УПЦ Київського патріархату. Він також повідомив, що глава РПЦ Кирил попросив написати «технічного листа-звернення», потрібного для ухвалення деяких рішень, аби запустити процес примирення на Архієрейському соборі, який мав відбутися в Москві на початку грудня.

Але щойно звернення Філарета, в якому він закликав зупинити роз’єднання, відновити молитовне спілкування, опинилось у Москві, на шалених обертах запрацювала російська пропагандистська машина: мовляв, Патріарх Київський просить Архієрейський собор вибачити його, скасувати відлучення, анафему та прийняти його церкву до складу РПЦ.

«Патріарх Філарет не звертався до патріарха Кирила та до єпископату Російської православної церкви з проханням помилувати його та повернути до церкви, — одразу спростував такого роду заяви архієпископ Євстратій (Зоря). — Поширюється провокаційна інформація, яка не відповідає дійсності. Анафему, як і заборону в служінні та виверження зі священного сану, Патріарх не визнає дійсними. Тому, як той, хто не визнає ніякої провини, він, відповідно, і не може просити ні в кого вибачення або каятися, просити його помилувати і, тим паче, приєднати до Російської церкви. Єдиний діалог, який Патріарх і УПЦ КП готові вести з РПЦ, — це діалог про визнання Москвою автокефалії Української церкви».

Згодом і Патріарх Філарет прокоментував ситуацію. «Примирення не сталося. Чому? Тому що собор, скориставшись моїм зверненням, направив його не на примирення і на вирішення питання автокефалії Української церкви, а трактував його як те, що нібито ми хочемо повернутися до Московського патріархату. Я хочу заявити твердо — ніякого покаяння, що я обрав шлях автокефальної Української церкви, не було, немає і не буде ніколи», — наголосив чільник УПЦ КП.

Зрозуміло, що напередодні широко розрекламованого церковного собору патріархові Кирилу конче була потрібна хоч якась перемога «руського міра». А що може бути вагомішим, ніж підірвання авторитету Пат­ріарха Філарета і УПЦ КП? От вони й зробили таку спробу. Адже пану Гундяєву добре відомо, що останнім часом українське суспільство, зокрема й бійці, які воюють на Донбасі, довіряють Українській церкві більше, ніж владі та державним інститутам. Чому ж не завдати удару по цьому форпосту боротьби з духовною агресією? Та хіба що вжалили...

Зрозуміло, що російське духовенство не може спокійно спостерігати, як стрімко втрачає в Україні свої позиції Московський патріархат. Проте воно помиляється, вважаючи, що скандалами і провокаціями цей процес можна зупинити. А тим більше — зруйнувати міцний духовний фундамент, на якому тримається авторитет Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та очолюваної ним Церкви.