Плитка: гарно і практично

«Фартух» на кухні з керамічного бою з оригінальним вмуруванням тарілочок і кухлів.

Стовпчики під вазони, облицьовані уламками плитки.

ЗАТИШОК у домі створюється не в останню чергу завдяки підібраним зі смаком оздоблювальним матеріалам. Чи не найкращим серед них є керамічна плитка. Колись нею обкладали стіни в кухні й ванній кімнаті переважно в місті, а нині вона здобуває популярність і в селі. Втім, на сільській кухні швидше побачиш шпалери на водостійкій основі або й клейонку. Зрозуміло, вони дешеві. Проте ця «хімія» не дає стінам дихати, створює «парниковий» ефект. Натомість облицювальна плитка екологічна, бо виготовляється з глини. Які ще переваги цього матеріалу?

Насамперед — він один із найгігієнічніших: на поверхні не накопичуються бактерії і мікроби, її легко мити. Керамічна плитка досить міцна, не гнеться і не деформується навіть за високих навантажень, але витримувати їх може, лише коли правильно укладена. Вогнетривкість цього матеріалу дає змогу використовувати його для облицювання печей, груб і камінів. Він сам не горить і захищає від вогню обкладену поверхню. При нагріванні не виділяє ніяких токсичних газів. Плитка швидко нагрівається і проводить тепло. Вона не піддається впливу сонячних променів (не вигоряє) і хімічно активних речовин, також не проводить електричний струм. Всі оці «не» — великі плюси.

Якою затишною і привабливою можна зробити кухню завдяки кахельній плитці, давши волю фантазії! Нею можна обкласти всі стіни, або одну так звану робочу, там, де стоїть плита, або зробити бодай «фартух» — облицювати поверхню між плитою і столом та верхньою шафою. Чи риба смажиться, чи м’ясо-сало — бризки за п’ять хвилин легко витерти, і знову все блищить.

Утім, блискуча облицювальна плитка гарна не лише на стінах. Нею можна покрити кухонний стіл, завдяки чому він не боятиметься гарячого посуду, теж легко митиметься. Технологія така ж, як і для стін: плитки кріпляться цементним розчином, спеціальними клеями або мастиками. Покриття стане ще ефектнішим, якщо між плитками лишити зазори наполовину їхньої товщини. Після висихання клею щілини затирають з допомогою гумового шпателя тією ж мастикою чи клеєм із додаванням для тону кольорової гуаші (це бюджетний варіант, а в магазинах нині величезний вибір різноколірних затирок). Рештки знімають вологим поролоном.

Трубу чи піч найкраще обкладати спеціальними кахлями, що мають відповідні форму та кріплення. Але можна прилаштувати й звичайну керамічну плитку. Витримає, скільки б грубу не топили, й добре держить тепло. Для розчину беруть одну частину глини, одну частину цементу марки 400, дві частини піску, 1,1 частини волокнистого азбесту 7-го сорту. Глину заздалегідь слід добре розчинити у воді й пропустити крізь дрібну металеву сітку.

А ось рецепт суміші з місцевих матеріалів: двоє відер глини, по відру тирси і кінського гною. Все ретельно перемішується і розводиться водою. Якщо кладете плитку на цементну основу, залишайте зазори 3-4 мм, а якщо на цеглу — впритул.

Де ще можна застосувати плитку? Та всюди, де підказує уява, — у літньому душі (витримує морози), для облицювання поверхні садових стола, стільців або лавок, ганку (навіть не призначеною для вулиці, тільки, щоб не посковзнутися, укладіть вигадливо цілу чи уламки плитки з великими проміжками в бетоні). Битими рештками плитки (це вже вийде мозаїка) можна з фантазією прикрасити будь-який декоративний елемент на обійсті, скажімо, різноколірні шматочки викласти на камені у квітнику у вигляді жабки, птаха, квітки — кому що подобається. Або змурувати з дещиці цегли стовпчик на подвір’ї і обкласти довільно мозаїчними хвильками, стрічечками чи якось по-своєму. Влітку поставите на нього вазон — як це створює настрій! Узагалі ідей може бути море!

І наостанок — про найболючіше. Дороге, скажете, задоволення? Сьогодні вже ні. У великих магазинах навіть у райцентрах можна купити простеньку кольорову плитку за акцією, не кажучи вже про білу. Поєднання білої з кількадесятьма штуками іншого тону дасть простір для творчості. До того ж завжди дешево продаються залишки товару чи керамічний бій. Варто тільки загорітись бажанням, знайти для цього час і творити.