• На зв’язку — Кіровоградщина

_{Добра надія}

Галина ВЕРНИГОРА.

ДАЮТЬ добрі сподівання на майбутній урожай посіви зернових на полях краю. Принаймні, зауважують аграрії, вони у кращому стані, ніж у цей час торік, коли поля входили в зиму чорні, без сходів. Нині в області озимими засіяно 311,1 тис. га площ, із яких під пшеницею — 266,1 тис. га. Лідерами за обсягами посіву озимих зернових є господарства Олександрійського (24,5 тис. га) та Петрівського (22,1 тис. га) районів. Найменше посіяли їх нині у господарствах Гайворонського району — лише 3,1 тис. га.

_{Кошти — усім миром}

КАПІТАЛЬНИЙ ремонт пологового та дитячого відділень завершено у Петрівській центральній райлікарні. Замінено системи опалення, електро- та водопостачання, настелено нову підлогу… Водночас для пологового придбано апаратуру, включаючи й неонатальний пристрій для новонароджених. У цьому відділенні 20 ліжок, сюди приїздять народжувати жінки з ускладненим перебігом вагітності не лише з Петрівського, а й сусідніх районів.

Загалом на оновлення відділень було витрачено понад сім мільйонів гривень. Добру справу підтримали внесками місцеві бізнесмени-аграрії, а також Центральний гірничозбагачувальний комбінат.

_{Гуртожиток-примара}

ПОНАД півроку у селищі Новгородка пустує п’ятиповерховий гуртожиток, призначений для 450 переселенців із зони АТО та Криму. Свого часу у капітальну реконструкцію будівлі було вкладено більш як 700 тисяч євро коштів Євросоюзу. Для майбутніх пожильців реконструювали і місцевий дитсадок. Проте нині у гуртожитку мешкають лише 32 переселенці. Справа в тому, що потреба в житлі для переселенців була актуальна для регіону у 2014-2015 роках, а завершили реконструкцію тільки навесні цього року. Майже всі біженці уже знайшли дах над головою.

Щоб хоч якось зменшити навантаження на свій бюджет, коштом якого доводиться утримувати величезні площі, селищна влада пропонує винаймати кімнати в гуртожитку місцевим.

_{Великі проблеми малих річок}

ПЕРЕД жителями Кропивницького постала екологічна проблема: дедалі зростаючий підйом рівня ґрунтових вод призводить до підтоплення все більших територій міста. Ним протікають річки Інгул, Біанка, Сугоклея та Грузька, чимало струмків і потічків загальною протяжністю 77,5 км. Люди занапастили ці водойми, скидаючи у них сміття, забудували та захарастили береги. Природа жорстко відплачує за таке ставлення до неї. На жаль, усі звернення екологів до обласного природоохоронного фонду про фінансування робіт з очищення місцевих річок не знайшли підтримки. Тільки нещодавно за підтримки шахти «Інгульська» нарешті вдалося вирішити питання розчищення русла Біанки.

_{Бракує лікарів}

У МЕДЗАКЛАДАХ області тривалий час вакантні 86 посад лікарів — педіатрів, хірургів, інфекціоністів, трансфузіологів, ортопедів-травматологів. Їх уже зачекались у Знам’янському, Кіровоградському, Світловодському, Олександрiйському, Благовіщенському, Добровеличківському, Маловисківському, Новгородківському та Олександрівському районах. Щоб зацікавити молодих фахівців, тамтешня влада обіцяє ряд соціальних преференцій. Проте випускники медвишів не поспішають їхати працювати у глибинку. І не лише через зарплати, які у реформованій медицині все ж підвищуються. З огляду на зазвичай злиденне оснащення медзакладів, молодь не бачить перспектив зростання у своїй професії. А це також дуже важливий стимул для роботи.

_{Об’єднали ПТУ і ліцей}

У ЗНАМ’ЯНЦІ профтехучилище №12 ввійшло до складу тамтешнього професійного ліцею. Ясна річ, не від гарного життя припинив існування навчальний заклад із майже 100-літньою історією, який готував фахівців найзатребуваніших професій. МОН узяло курс на перезавантаження професійно-технічної освіти у державі — створення укрупнених навчальних центрів із потужнішою базою та ширшою спеціалізацією. Нині Знам’янський професійний ліцей уже здійснює підготовку робітників для закладів торгівлі і громадського харчування, транспорту, житлово-комунального господарства та будівництва.

_{Новий соєвий завод}

ПІДПРИЄМСТВО із переробки насіння сої стало до ладу у селищі Власівка неподалік Кропивницького. Його виробничі потужності — 700 тонн на добу. Завод випускатиме гідровану і дезодоровану соєву олію, соєвий шрот (гранульований і негранульований), а також гранульовану соєву оболонку.

Запуск такого потужного підприємства певною мірою посприяє розв’язанню дуже болючої у краї соціальної проблеми — безробіття. На заводі створено 382 робочих місця. А в перспективі, коли він запрацює на повну силу, обіцяють, що їх число має зрости щонайменше до 600.

_{До роковин Великого терору}

СПІВРОБІТНИКИ державного обласного архіву та крайового відділення Національної спілки краєзнавців України провели наукову конференцію, присвячену 80-м роковинам Великого терору — масових політичних репресій 1937-1938 років. На ній було оприлюднено нові документи, які свідчать про знищення інтелігенції, керівну роль у цьому компартії та її озброєного загону — НКВС. Вони стали за основу історії доль певних людей, що увійшли до книги «Ніхто не хотів умирати, або Репресований Єлисавет — Зінов’євськ — Кірове — Кіровоград». Пошукова робота в цьому напрямку триває.

_{Нехтують безпекою дітей}

БІЛЬШІСТЬ закладів освіти у Кіровоградському районі не обладнано автоматичними системами протипожежного захисту. Це засвідчила перевірка відділу запобігання надзвичайним ситуаціям управління ДСНС України. Так, із 39 обстежених шкіл на території району, Соколівської, Великосеверинівської, Первозванівської та Катеринівської об’єднаних територіальних громад у 38 вони відсутні. У 27 не проведено протипожежної обробки дерев’яних конструкцій будівель. Є застарілими протипожежні системи у Оситнязькій, Первозванівській, Івано-Благодатненській школах, Великосеверинівському та Оситнязькому дошкільних навчальних закладах…

Закладам наказано негайно виправити недоліки. Тепер, у розпал зими, місцеві владці сушать голови: де взяти на це кошти? Чи покладаються на те, що якось воно буде, сподіваючись, що й цього разу червоний півень їх не клюне.

_{Працював у нічну зміну}

У СВІТЛОВОДСЬКУ тривалий час містяни скаржилися правоохоронцям на зухвалого викрадача каналізаційних люків, через що калічилися перехожі і ламалися машини. Зухвальця зловили. 25-річний нероба діло поставив на потік. Орудував уночі. Викрадені люки тачкою перевозив до лісосмуги, де кувалдою розбивав їх на друзки. Затим здавав брухт у пункт прийому вторсировини, а отримaні кошти витрaчaв нa влaсні потреби. Тепер викрадач люків може провести за гратами п’ять років.