• Проблеми галузі

Своїм тютюном — по контрабанді

Василь САДОВИЙ.

Закарпатська область.

Останніми роками на ринках Закарпаття істотно збільшується продаж висушеного тютюнового листя, вирощеного місцевими фермерами. Цей показник зростає пропорційно до підвищення акцизу на фабричні тютюнові вироби.

ОХОЧИХ вирощувати тютюн, зокрема у Виноградівському районі, чимало. Один із них — фермер Калман Поп, який знає технологію його вирощування і сушіння ще з колгоспних часів. Сировину він збуває через заготівельників, Інтернет, базари. Все робиться у рамках закону.

За словами Попа, тютюнництво потроху відроджується, хоча масштаби поки що далекі від тих, що 30 років тому. В колгоспну добу вирощування тютюну було одним із найприбутковіших напрямів у структурі агровиробництва. Все змінили буремні 90-ті. Міжнародні тютюнові компанії швидко придбали українські фабрики. Так і з’явилися в нас СП з участю фірм «Реємтсма», «Р. Дж. Рейнолдс Тобакко», «British-American Tobacco», «Philip Моrris». За кілька років колись потужна й високоприбуткова галузь вітчизняного сільського господарства була зведена майже до нуля. Тютюнові площі порівняно з 1980 роком скоротилися у більш ніж 360 разів.

Окремі нардепи намагалися захистити тютюнництво, домагаючись певних квот для вітчизняної сировини, але це ситуації не врятувало. Придбавши всю промислову базу, світові гіганти просто не купували український тютюн. Тим часом активізувалася всезагальна боротьба з курінням: цигарковим компаніям виставлялися суворі умови. Зростав акциз, обмежувалася реклама тютюнопаління (в країнах СНД цих обмежень тоді не було), на сигаретних коробках почали писати грізні застереження. Це призвело до перевиробництва тютюнової сировини. Склади фірм — виробників сигарет були забиті тютюновим листям, яке з часом втрачало якість. Тому компанії й поспішили викупити пострадянські підприємства, на які ринула сировина, що залежалась на складах.

Майже два десятиліття західні компанії не мали в Україні особливих проблем і задоволено потирали руки, одержуючи шалені прибутки. Від несподіваних «сюрпризів» вони навчилися відкуплятися. Та коли президентом країни став Віктор Янукович, чиновники... відмовилися від хабарів. Ні-ні, не тому що дуже чесні. Просто вони прагнули бути «в долі»! Більше того — дехто з можновладців почав будувати власні нелегальні заводи з виробництва цигарок. Світові магнати навіть не намагалися чинити опір, адже «кришував» підпільний бізнес головний міліціонер країни Віталій Захарченко. До того ж урядовці розпочали поетапне підвищення акцизних ставок. Не витримуючи конкуренції з нелегалами, зарубіжні компанії стали залишати Україну.

Після Майдану незаконна база, закладена криміналітетом, нікуди не зникла. Нечисленні факти викриття підпільних фабрик та контрабанди цигарок — лише видима частина айсберга незаконного обороту тютюнових виробів. Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, коментуючи ситуацію із контрабандою цигарок з території України до ЄС (тут наша країна — впевнений лідер), назвав три основні, різні за походженням, види нелегального товару. Перший виготовляється у Львові з краденої сировини. Хоча керівництво Львівської тютюнової фабрики це заперечує, в інтернет-джерелах є докладний аналіз кримінальних схем із конкретними прізвищами місцевих чиновників, причетних до цього бізнесу. Названо навіть місце розташування підпільних цехів. Друге джерело контрабанди — сигарети білоруського виробництва, нелегально завезені в Україну через кордон у Чернігівській області. Звідти їх фурами доставляють на Закарпаття. Третє — контрафактні цигарки кустарного виробництва з підробними акцизними марками. Виробляються вони в нелегальних цехах, розташованих переважно у Рівненській, Дніпропетровській, Донецькій, Сумській областях і оснащених сучасними технологічними лініями вартістю близько мільйона доларів США.

Контрабанда українських цигарок у країни ЄС протягом останніх двох років зросла у понад 10 разів! За даними маркетингової агенції KPMG, тютюнові вироби з України, увезені в обхід закону, виявлені не тільки в сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії, а також в Австрії, Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литві, Франції, Німеччині, Греції, Великій Британії, Нідерландах, Норвегії, Фінляндії, Швеції, Люксембурзі та на Мальті.

Чи намагається наша влада хоча б якимсь чином протистояти злочинам у галузі тютюнництва? Торік уряд схвалив «Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року». Та чи здатні розроблені заходи протидіяти нелегальному бізнесу, який дає надприбутки, частина яких осідає у кишенях можно­владців різних «калібрів»? Чи розвиватиметься вітчизняне тютюнництво? Відповідей немає, лише сумніви...