• На зв’язку — Житомирщина

_{Диплом почекає до кращих часів}

Галина ВЕРНИГОРА.

У РЕГІОНАЛЬНИХ центрах державної служби зайнятості нині на обліку 14 тисяч безробітних. Серед них 23% раніше працювали у сільському, лісовому та рибному господарстві, 20% були чиновниками, 18% трудились у торгівлі та на ремонтно-будівельних роботах…

Водночас у цих центрах зайнятості наявні 45 тисяч вакансій. За професійними групами найбільшим попитом у працедавців користуються кваліфіковані робітники з інструментом, робітники з обслуговування, експлуатації обладнання і машин, а також менеджери, маркетологи та ІТ-спеціалісти.

До речі, майже кожний другий безробітний краянин — із вищою освітою. Сьогодні їм пропонують перенавчання державним коштом — здобути на курсах якусь затребувану робітничу професію.

_{Нічим платити за опалення}

У ЖИТОМИРСЬКІЙ області допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг нині отримує 300 тисяч чоловік, із яких 187 тисяч — містяни. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість домогосподарств, яким призначено субсидії, збільшилась на 25,7 тис., або на 10%. За статистичними даними, серед домоволодінь, які одержують субсидії, 38% — з однієї особи, 27% — із двох, 16,4% — з трьох, 11,1% — з чотирьох, решта — з п’яти та більше осіб.

_{Скористалися «теплим кредитом»}

УПРОДОВЖ минулого року 53 жителі області встановили приватні сонячні електростанції та отримали близько 20% відшкодування з обласного бюджету. Загалом усім їм було виплачено понад мільйон гривень. Як повідомили в департаменті містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОДА, нинішнього року в обласному бюджеті перебачено ще 4 млн грн на програму «теплі кредити», у тому числі на відшкодування за встановлені сонячні панелі.

_{Сало за ціною м’яса}

ПРОБЛЕМНИМ для тваринників видався минулий рік. Сільськогосподарські підприємства області втратили майже 14% поголів’я свиней, істотно порідшало їх і в одноосібних селянських господарствах — мінус 9%... І зумовлено це не лише економічними труднощами — проводились заходи з ліквідації АЧС.

Тим часом саме скорочення кількості свиней у приватному секторі спричинило ріст і утримання ціни на сало. Сьогодні на базарах Житомирщини гарне сало коштує майже стільки ж, скільки й свиняча вирізка. Пояснення навіч: стратегічний національний продукт вищої якості виробляється тільки у приватних обійстях, бо великі господарства здебільшого здають свиней на м’ясопереробні підприємства.

_{Від бібліотеки до медіатеки}

НИНІ у краї втілюється благодійний проект із переобладнання шкільних бібліотек на медіатеки. Медіатека — це простір для навчання, роботи та спілкування із застосуванням інноваційних технологій. Тобто сюди можуть навідуватися учні не лише по книжку, а й щоб узяти на прочитання її електронний варіант. Або ж просто прийти й попрацювати за комп’ютером, під’єднаним до Всесвітньої мережі — пошукати необхідну інформацію, наприклад, для того ж реферату…

На сьогодні поки що вдалося облаштувати півтора десятка сучасних медіатек, кожна з яких із урахуванням будівельних робіт обходиться спонсорам у 400 тис. грн. Дедалі більше шкіл подають заявку на участь у просвітницькому проекті. Зокрема, нині роботи тривають у Романівській та Коростишівській гімназіях.

_{До зустрічі у театрі на Європейській}

У БЕРДИЧЕВІ після майже 60-річної перерви для глядачів гостинно відчинив двері відновлений «Міський музично-драматичний театр на Європейській». Він зможе приймати по 420 гостей, зокрема людей з особливими потребами — у культурному закладі облаштовані місця під візки.

Театр будо споруджено ще 1908 року. У 1920-х він приймав київську трупу Саксаганського, театр Лесі Українки, московський театр драми і комедії, Київський оперний театр, ленінградське «Криве дзеркало», московський «Корш»... У 1948-му тут грали спектаклі Київського театру ім. Івана Франка з участю Наталії Ужвій, Амвросія Бучми, Гната Юри. Зрештою 1959-го Бердичівський пересувний український драматичний театр ліквідували, після чого півстоліття приміщення використовувалось як міський будинок культури.

Реставраційно-будівельні роботи з відновлення театру розпочалися 2015-го. Разом із подальшим оснащенням закладу Мельпомени вони обійшлись у 31,2 мільйона гривень. Кошти було взято в основному з Державного фонду регіонального розвитку та з міського бюджету.

_{Коли заміж нетерпець}

ПОЧИНАЮЧИ з 1 березня минулого року, відколи у Житомирі було запроваджено послугу «Шлюб за добу», нею вже скористалася 351 закохана пара. Така послуга, щоправда, недешева, застерігає Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області: коштує 2039 гривень у будень, та 3402 — у святкові й вихідні дні.

Як відомо, в Україні цей пілотний проект Мін’юсту стартував у липні 2016 року. За цей час «Шлюб за добу» вже взяли понад 9 тисяч українців.

_{Урятували лебедів}

«ПОБЛИЗУ села Ліщина на річці Гуйва замерзають двоє лебедів», — повідомила телефоном мисливствознавця державного підприємства «Житомирське лісове господарство» Олександра Шульгу місцева жителька. Стурбована жінка розповіла, що двох білих красенів, які вже стали улюбленцями місцевих мешканців, холоди фактично закували у лід…

Єгері товариства мисливців та рибалок Житомирської райради на порятунок пернатих виїхали відразу. У вказаному місці неподалік заростей очерету справді виявили пару лебедів. Самичка вже примерзла до криги, а самець плавав у таловині поблизу неї. Аби дістатися птахів, одному з рятівників довелося одягти спеціальний гумовий костюм та з допомогою палиці з прив’язаним металевим вантажем розбити лід. Через півгодини рятувальних робіт лебеді попливли плесом, ще не скутим кригою.

Між іншим, орнітологи пояснюють: у тому, що лебеді вчасно не відлетіли і їх застали холоди, винні найчастіше люди. Зазвичай останні підгодовують птахів, і ті не поспішають полишати місце, де їм легко прогодуватись.