• Cкандал

Нe свaрiтe Шeвчeнкa з Мaйдaнoм

Олена ГОРБУНЬ.

У ЦІЙ ганебній історії чимало відтінків та напівтонів. Відкинувши емоції, спробуємо розібратись у ситуації.

Погруддя Кобзареві з’явилось у центрі Вінниці, на площі Театральній, під час буремних подій 2014 року. Обласний центр виявився мало не єдиним в Україні, де не було пам’ятника Тарасові. Водночас розмови про увіковічення поета точилися відтоді, як Україна здобула незалежність.

Чому, спитаєте, так довго барилися? Зараз не будемо заглиблюватись у цю проблему. Можна лише зауважити, що вінницькі шевченколюби вбачали у ній «семітський» слід, прямо вказуючи на міську раду та її чільника. Отого, який сьогодні керує урядом.

Та до 200-річчя з дня народження Кобзаря на площі Музейній, яку тоді ж і перейменували у Шевченка, таки з’явилася композиція «Поет і діти».

Скульптуру сприйняли двозначно. Багато хто взагалі не впізнав Шевченка у посадженій на камені фігурі молодого Тараса. Та й площа, де встановили монумент, маленька. Велелюдний захід на ній не влаштуєш... Відтак вінничани продовжували вимагати встановлення повноцінного пам’ятника Пророку в центрі, а не в закапелку, подалі від очей.

Тоді ж, у 2014-му, на Театральній площі активісти встановили… ні, не пам’ятник. Гіпсове погруддя Тараса. Тимчасово. Поки не з’явиться достойна альтернатива, котра задовольнить усіх.

Незабаром площу перейменували на площу Героїв Небесної Сотні. Звідси проводжали в останню путь загиблих на київському майдані Незалежності вінничан.

Торік міськрада ухвалила рішення про встановлення пам’ятника загиблим майданівцям. А де найкраще це зробити, вирішили чиновники, як не на площі Героїв Небесної Сотні? Так-так, на тій самій колишній Театральній, де в 2014 році з’явилося погруддя Тараса. Але як розмістити на площі два пам’ятники? І почалось…

Хто й кому має поступитися місцем? Шевченко майданівцям, чи новітні герої — поетові? Здійнявся ґвалт, полетіли списи, затріщали чуби. Громада розкололася навпіл: частина вимагала залишити Тараса Григоровича в спокої й не чіпати, бо він наше все. Лише манкурти можуть зруйнувати пам’ятник Шевченкові! Інші резонно заявляли, що погруддя — тимчасове, воно не має жодної культурної цінності й уже почало сипатися. Та й пам’ятник Кобзареві (меморіальна композиція) у Вінниці вже є. І справді, де ж іще встановлювати пам’ятник загиблим під час Революції гідності, як не на площі Героїв Небесної Сотні?

Словесні баталії й міряння ступінню патріотизму переросли в ганебне з’ясування стосунків. Проект «Дерево свободи» у вигляді покрученої вишні, яка проросла на карті України, сподобався не всім. Опадаючий цвіт символізував загиблих на Майдані. Кожна пелюстка — іменна, на ній викарбуване прізвище героя.

Розійшлися в думках не тільки «активісти», а й рідні загиблих. Мати Максима Шимка схвалила проект і назвала недоцільним «сумісництво» на площі «Дерева свободи» і Кобзаря. А родина загиблого Олександра Капіноса, навпаки, висловилася проти викарбування його імені на монументі й подала відповідне звернення до міської ради.

«Олександр уболівав за встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку на площі Театральній, яка після Революції гідності носить назву Героїв Небесної Сотні. Саме під час Майдану вінничани встановили там погруддя Кобзареві. Його демонтаж є зневагою до Олександра. Встановлення на цьому місці монумента Небесній Сотні — глумління над його пам’яттю, його світоглядом», — написала у соцмережі наречена Капіноса Олена Котляр.

Погруддя Шевченка комунальники демонтували в ніч на 24 січня. Вранці почалися підготовчі роботи до встановлення «Дерева свободи» й облаштування площі Героїв Небесної Сотні. Це місце обнесли дерев’яно-металевим парканом. Будівельний майданчик охороняє муніципальна міліція, прозвана в народі «орлами Гройсмана». А найбільше обурення активістів викликало те, що кінологічна служба «Гепард» по периметру об’єкта припнула ланцюгами великих середньоазійських вівчарок.

Крик, ґвалт у мегафони, радикальні гасла (здебільшого антисемітські), виступи активістів, собачий гавкіт під вигуки «Ганьба!»… Словом, картина олією. Неважко здогадатись, кому вона найбільше до душі: число кореспондентів російських ЗМІ у Вінниці цими днями зросло в рази...

Надвечір 24 січня кілька активістів залишилися чатувати на площі. Грілися біля металевих бочок, які вдалося поставити попри спротив правоохоронців.

Який буде фінал цього протистояння? Прогнозувати важко. Активісти обіцяють не здаватися й завадити встановленню «Дерева свободи», запланованого до 4-ї річниці масових розстрілів на Майдані. Влада, схоже, теж не збирається відступати. Отже, відкриття пам’ятника, якщо він таки з’явиться, обіцяє бути надто гучним.

Дeпутaт Вінницької oблaснoї рaди Жaннa Дмитрeнкo, aвтoрка книжки «Iмeнeм Мaйдaну», на злобу дня написала вірша:

«Не сваріте Тараса

з Майданом,

на кутки не розтягуйте рід!

Щоб посіяти розбрат

між нами,

та щоб ми скаженіли

від чвар,

українців стикають лобами.

Вибирайте: Майдан

чи Кобзар.

Де це в світі такеє бувало?

В королівстві яких дзеркал?

Щоб Шевченка зняли

з п’єдесталу.

От дратує когось

п’єдестал!».

На час виходу публікації стало відомо, що активісти намагалися прорватися на сесію Вінницької міської ради, але попри напівпорожню залу їх не пустили.