• Біда

Перехрестилися. Саме у Водохреще

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Поки лихо не спіткає, чиновник не перехреститься. Саме так сьогодні має звучати давня приказка. Одним із аргументів на користь такого тлумачення є ситуація, що сталась у Прилуках.

ПРО ТЕ, що місцеві комунікації бозна-коли вичерпали свій ресурс, громадські активісти нагадували місцевій владі постійно. Але її, окрім підвищення тарифів за послуги ЖКХ, здається, нічого не турбувало. І ось результат — місто опинилося на межі техногенної катастрофи.

Саме тоді, коли люди відзначали свято Водохреще, в центрі Прилук прорвало каналізаційний колектор. До цього часу майже 56 тисяч містян залишаються без води, у багатьох нечистотами затопило подвір’я, підвали та ванні кімнати. Попри неодноразові звернення постраждалих місцева влада тривалий час зберігала інформаційну тишу. Досі прилуцькі комунальники та працівники департаменту з надзвичайних ситуацій продовжують ліквідовувати наслідки прориву. Подібних масштабів техногенну аварію Прилуки переживали у далекому 1983 році.

«Мешканців вулиці Шевченка буквально залило нечистотами, — розповідає місцева жителька Людмила Кузик. — Смердючим брудом затопило подвір’я і вулиці, у приватному секторі — льохи. Куди тільки ми не зверталися, у відповідь — тиша. Щоправда, воду в місті таки відключили, але ввечері знову подали. І це призвело до повторного затоплення».

Три дні міська влада не давала жодного коментарю. «Вони святкували, а ми лайно вигрібали», — обурюються прилучани. Громадські активісти організували роздавання гарячого чаю та бутербродів і до певного часу залишались єдиним джерелом інформації для багатотисячного міста.

Нарешті на ділянку імовірного прориву прибули екскаватор, кілька вантажівок та працівники комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання». До цього, як з’ясувалося, керівництво міста відпочивало та оздоровлювалося. Зокрема, градоначальниця Ольга Попенко перебувала на лікарняному, її заступник — у відпустці, секретаря міської ради Анатолія Шамрая вдалося піймати тільки на четвертий день.

«Я провів шість засідань оперативного штабу, — виправдовується чиновник. — Стосовно даної ситуації у мене була зустріч із заступником голови Чернігівської ОДА. Наразі вирішуємо питання палива, бо відкачуємо нечистоти бензонасосами. Чернігівський водоканал обіцяє надати електричні...».

Насамперед міська влада прагне налагодити стабільне постачання води, а вже потім розбиратися, які саме відновлювальні роботи треба проводити на місці аварії.

«Ми готові до нестабільної подачі води, — продовжує секретар міськради. — Знайдемо прорив, заглушимо стоки, осушимо територію і докопаємось до старого колодязя, розташованого на глибині 9-10 метрів».

За інформацією директора департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації Сергія Болдирева, який на третій день після аварії побував на місці прориву, зруйновано каналізаційний колектор, прокладений на глибині 12-14 метрів.

«Заплановано створити дві обвідні лінії та під’єднати їх до глибинних насосів, що дасть змогу забезпечити життєдіяльність міста», — відзвітував чиновник.

Голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч доручив створити обласний оперативний штаб для ліквідації наслідків аварії. Прилуцькі депутати провели позачергову сесію, на якій схвалили надання додаткових коштів на ремонт колектора.

Люди сумніваються, що одержать від міста хоч якусь компенсацію за шкоду, заподіяну виливом нечистот. Жителька приватного сектору Любов Муталімова подібну ситуацію пережила багато років тому.

«Під час аварії 1983 року пожежна машина постійно відкачувала воду на обійстях. А нинішню владу наші проблеми не турбують, — із гіркотою каже Любов Олексіївна. — Прислали одну пожежну машину — поламалася, прислали другу — те саме! Мусимо вигрібати відрами. Після аварії 1983-го ми отримали компенсацію. Чи буде вона цього разу? Сумніваюсь».

Секретар Прилуцької міськради Анатолій Шамрай запевняє: постраждалим відшкодують збитки. Але і влада, і городяни готуються до затяжної ліквідації наслідків аварії.