• На зв’язку — Дніпропетровщина

_{Шахтарі б’ють рекорди}

Микола ЯСЕНЬ.

У ПЕРШІЙ половині грудня минулого року шахтарі Західного Донбасу видали на-гора рекордні у своїй історії 19 мільйонів тонн вугілля. А наприкінці 2017-го вдалось підкорити і 20-мільйонну позначку. Це на два мільйони більше, ніж видобуто торік. Такий значний поступ удався завдяки високому професіоналізму гірників та сталим інвестиціям у технічне й технологічне вдосконалення підземних виробок. За минулий рік на оновлення і модернізацію виробництва та подальший розвиток вуглевидобутку в басейні витратили майже 3,4 мільярда гривень.

_{Мета — гідні умови праці}

КІЛЬКА років тому ухвалена стратегія розвитку області до 2020 року пріоритетним для економіки регіону визначила аграрний сектор. Нарешті почали предметно й конкретно займатися розв’язанням проблем галузі, аби сприяти прибутковості й конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, а також фермерських господарств та підприємств малого і середнього бізнесу. Нещодавно з ініціативи обласної ради і з участю представників іноземних компаній відбулася нарада аграріїв області, мета якої — допомогти сільськогосподарським виробникам впроваджувати у галузь сучасний ефективний менеджмент, передовий аграрний досвід, залучати інвестиції. А найголовніше завдання — створення гідних умов життя і роботи у сільській місцевості.

_{Хіба нам цього не треба?}

ФОНД державного майна України дав старт ліквідації ще недавно унікального Дніпровського машинобудівного заводу. СРСР свого часу по периметру своїх кордонів був тісно оточений комплексами протиповітряної ядерної оборони. Окремо й навколо Москви на цілодобовому чергуванні перебувало аналогічне кільце споруд, котрі мали фіксувати кожен старт ракет із будь-якого регіону світу, якщо таке сталося б. І перші, і другі комплекси були оснащені обладнанням, спроектованим і виготовленим на Дніпровському машзаводі. Навіть збройні сили Сполучених Штатів не могли похвалитися такими надійними «радарами». А тепер, виявляється, все це не на часі. Після розвалу Союзу в рамках так званої конверсії Дніпровський завод налагодив випуск ще й унікальних АТС — автоматичних телефонних цифрових станцій системи С-32. Хіба й вони нам тепер не потрібні? Підсолоджує гірку пігулку хоч те, що місцеві ліквідатори заводу попередньо вилучили з його складу конструкторське бюро «Дніпровське».

_{Нові «повітряні ворота»}

ЦЬОГО року в Дніпрі передбачено розпочати, а у 2020-му завершити спорудження нового державного аеропорту. Його злітно-посадкову смугу вже проектують, а термінал будуватимуть за проектом Львівського летовища. Нові «повітряні ворота» регіону вкрай необхідні, адже склалася парадоксальна ситуація — потужний індустріальний і науково-технічний край практично втратив повітряний зв’язок з Європою та світом. Водночас є бажання багатьох вітчизняних та іноземних авіаперевізників налагодити регулярні рейси до обласного центру. Поки що ж дніпряни користуються переважно аеропортами Запоріжжя і Харкова.

_{А нам роботу давай}

КОЛИСЬ у словах «нам хліба не треба — роботу давай» вбачали гумор і навіть іронію. Але ж без роботи і хліба ні за що купити. Регіон ще донедавна чи не за всіма показниками був передовим в Україні. А щойно статистика наче холодним душем обдала. За підсумками 2017-го тут зареєстровано найбільшу кількість безробітних: понад 30 тисяч. Це на третину більше, ніж у Харківській та Вінницькій областях, які у цьому сумному рейтингу посіли відповідно друге і третє місця. Найбільше непокоїть те, що з другої половини минулого року кількість звільнених стрімко зростає, а число вакансій скорочується у тій же пропорції. Куди йдемо?

_{По біометричний паспорт у сільраду}

ЦЕНТРАМИ з надання адміністративних послуг, відкритими не лише у сільських районах, а і в нещодавно створених об’єднаних територіальних громадах, навряд чи когось уже здивуєш. В області їх найбільше в Україні — 56. Однак громада з центром у селі Олександропіль, що в Солонянському районі, привертає увагу. Те, що у Дніпрі, Кам’янському та Кривому Розі зараз оформляють зарубіжні і біометричні паспорти, не новина. Та відтепер ID-паспорти видає і ЦНАП Олександропільської сільської територіальної громади. Центр, який обслуговує мешканців десяти сіл, ще й першим в області запровадив мобільний офіс із комп’ютером, портативним сканером і принтером, а також акумулятором, веб-камерою і модемом для під’єднання до Всесвітньої мережі. Оскільки серед жителів громади переважають люди похилого віку, котрі не завжди можуть прийти у сільраду по ту чи іншу довідку, повідала сільський голова Людмила Муркович, то мобільний офіс за графіком приїздить у населені пункти і навіть домівки селян, щоб надати їм потрібну адміністративну послугу. До речі, незабаром біометричні паспорти почнуть видавати і в селах Апостолівської та Слобожанської об’єднаних територіальних громад.

_{Вуличного освітлення замало}

СЕЛО Вербки у Павлоградському районі не раз визнавали найкращим за чистотою та охайністю, зовнішнім виглядом і побутом. Тож не випадково цей населений пункт одним із перших отримав кошти на освітлення вулиць і навіть обійсть. Однак цього Вербкам видалося замало. Цими днями і в центрі, і на всіх кутках завершили монтаж камер відеоспостереження. Тобто тепер усе, що відбувається тут удень і вночі, перебуває під пильним наглядом. На цілодобовому чергуванні й пост швидкого реагування.

_{Одержав землю — за неї тримайся}

ПОНАД 13 тисяч військовослужбовців — учасників АТО області скористалися своїм правом одержати земельну ділянку. За даними Головуправління Держгеокадастру майже дев’ять тисяч чоловік уже повністю оформили на них усі документи. Переважна більшість ветеранів вирішила облаштувати особисті селянські господарства. Ще 213 учасників АТО взяли наділи для закладання фруктових та горіхових садів. Трохи більше тисячі воїнів задумали у сільській місцевості зводити власні житлові будинки.

Обласна адміністрація повідомляє, що звернення атовців із приводу одержання землі продовжують надходити. І запевняє: до прийдешньої весни ще понад чотирьом тисячам учасникам бойових дій на Донбасі будуть надані дозволи на розробку технічної документації із землеустрою для виділення ділянок.