• Рядки з листів

Наведімо лад у власній хаті

ЦІЛИЙ рік пенсійні реформатори пропонували, обговорювали, писали формули, обчислювали, коли кому йти на пенсію та якою вона буде. Як її проіндексують, осучаснять, підвищать. Тобто кого на скільки ощасливлять. Хочу сказати, що від цієї реформи-насмішки, я б навіть сказав, знущання, найбільше постраждали селяни. Віддячили нащадки за їхню тяжку працю. Парадоксально, що в цей же час попри війну на Донбасі в країні зростає кількість мільйонерів, придбаних дорогих автомобілів, «тінь» темнішає, злидні ростуть, урядовці брешуть... Андрій Рева похвалився, що кількість громадян, доходи яких нижчі від реального прожиткового мінімуму скоротилися з 54,5 відсотка до 39,4. Не вірю! Майже шість мільйонів пенсіонерів отримали підвищення пенсій на величину інфляції. Вдумайтесь — мільйони! Тож цим пенсіонерам необхідно негайно підвищити виплати.

Василь ВЕДЮК.

с. Гора Полтавського району

Полтавської області.

Хочу висловити свою точку зору щодо узаконення смерт­ної кари. Вважаю, що її варто запровадити, інакше ми ніколи не позбудемося нелюдів, які навмисно залазять у чужі домівки й жорстоко вбивають цілі сім’ї. Такі особи безнадійні: виходять на волю й знову беруться за старе. Страшно ходити вулицями, страшно за дітей, онуків. А скільки останнім часом поліцейських постраждало від рук таких бандитів? Вони ж усі озброєні. Думаю, що своїм гуманізмом ми їх не перевиховаємо.

Володимир СТАДНИК.

м. Волноваха
 Донецької області.

Україна — незалежна держава. Проте в мене особисто закрадається сумнів, коли бачу, як наша владна верхівка витанцьовує під дудку західних наставників, виконуючи всі їхні забаганки. Чому нами зав­жди мусить хтось керувати? Невже ми самі не здатні навести лад у своїй хаті, не питаючи когось, як нам буде краще?

Леонід ЧЕРЕВАТИЙ.

с. Зведенівка

Шаргородського району

Вінницької області.

Запрошую наших керманичів навідатись у села і провінційні містечка. Щоб на власні очі побачили, як ми живемо, як їхні реформи позначаються на нашому житті, побуті, здоров’ї. Лише у Маньківському районі близько 60 відсотків безробітних. Перебиваються тимчасовими підробітками або їдуть у столицю чи за кордон. Одне слово, виживають як можуть. Сумно, що робочі руки, світлі голови не потрібні власній державі. Мене непокоїть іще одне: де ж затим їм брати страховий стаж, якого, відповідно до закону про пенсійну реформу, потрібно 35 років?

Степан КРИВИЙ.

смт Маньківка

Черкаської області.