Вівторок, 30 січня 2018 року № 8 (19555)
http://silskivisti.kiev.ua/19555/print.php?n=37966

  • Конфлікт

Головне, щоб чиновнику було добре

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

У місті Борзна не перший рік поспіль триває неофіційне протистояння між чільниками міськради та районними управлінцями. У заручниках цієї ситуації опинилися працівники закладів соціальної сфери.

ДО КІНЦЯ 2014-го Борзнянська міська рада утримувала дитячі садки та заклади культури коштом власного бюджету. Але на початку 2015-го місто позбавили права розпоряджатися основним податком — з фізичних осіб. Відтоді чимала сума щорічних надходжень перейшла у відання Борзнянської райради. А остання «зі скрипом» віддає належну частину коштів, розраховану на утримання закладів соціальної сфери.

«Торік для життєдіяльності трьох дитячих садків було необхідно 8,3 мільйона гривень, — пояснює Борзнянський міський голова Анатолій Койда. — Проте районна рада заклала у бюджет лише 6,3 мільйона. Ще два мільйони ми мали вишукувати самостійно. Це при тому, що зайвих грошей у бюджеті міста немає! Згідно зі статтею 89-ю Бюджетного кодексу України, фінансування дитячих садків, закладів загальної середньої освіти, охорони здоров’я, культури покладається на районну раду. Міська ж фінансує дитячі садки, включаючи й заробітну плату їхнім працівникам, за рахунок трансферів райради. А стаття 85-та Бюджетного кодексу України забороняє видатки, не віднесені цим документом до місцевих бюджетів».

Те, що фінансування бюджетних закладів є обов’язком району, а не міста, підтверджують листи-відповіді від Асоціації міст України, роз’яснення Міністерства освіти і навіть директора департаменту фінансів Чернігівської ОДА Валерія Дудко.

Тож видатки повною мірою на заклади соціальної сфери міською радою не були передбачені ні у 2017-му, ні в 2018-му. Тим часом районна рада не додає коштів, потрібних на утримання бюджетних закладів міста. Районні чиновники з року в рік малюють одну й ту ж цифру без урахування інфляції, зростання вартості енергоносіїв, заробітних плат тощо. «Мабуть, ніде в Україні немає ситуації, подібної до нашої», — обурюється міський голова.

Бюджет Борзнянської міської ради становить близько 12 мільйонів гривень, тоді як бюджет району вдесятеро більший — 129 мільйонів гривень. Утім, незважаючи на скромні доходи, місто намагається бути соціально відповідальним, зокрема й перед найменшими своїми мешканцями. Так, 2016-го міська рада вклала два власні мільйони гривень у благоустрій дитячих закладів. 2017-го додала ще 1,7 мільйона гривень.

«У Чернігові немає стільки гарно облаштованих дитсадків, як у нас, — хвалиться чільник Борзни. — За останні роки зі старих 40-річних будівель ми зробили, як кажуть, лялечки: замінили вікна й двері, утеплили стіни, оновили водогін, каналізацію, теплотрасу, поставили нові котельні, поклали біля закладів новий асфальт, закупили меблі, постільну білизну… Тепер у нас немає котелень, які працюють виключно на вугіллі, маємо блочно-модульні на газі та твердому паливі. Одна така котельня обійшлася 800 тисяч гривень, зате економія коштів — майже вполовину. В садках тепло».

Так, дітям тут затишно, а ось їхнім вихователям через щорічні заборгованості із зарплати — не дуже. На думку керівника міста, ця проблема штучна: влада району свідомо порушує чинне законодавство, виділяючи недостатньо бюджетних коштів на фінансування дитячих садків та закладів культури. «Торік, маючи залишкові кошти, райрада, незважаючи на мої неодноразові письмові звернення, зумисне не дала нам необхідних додаткових грошей, що й призвело до заборгованості», — обурюється Анатолій Койда.

На черговій сесії райради наприкінці грудня минулого року, замість того щоб виділити 120 тисяч гривень і цим самим ліквідувати бюджетну заборгованість, районні чиновники відзвітували: в бюджеті коштів немає.

«Наприкінці грудня грошей місту не вистачало, а першого січня 2018-го на рахунку райради було вісім мільйонів гривень невикористаних коштів. Сиділи на грошах і не дали ані копійки, підігріваючи соціальну напруженість. Куди ж поділи зекономлене? Витратили на себе: виписали премії, замінили меблі, зробили ремонти. Це «наперсточники» — вони ще й із сільських рад витягли два мільйони гривень! А в селах дороги розбиті, ФАПи занедбані, освітлення на вулицях відсутнє», — не шкодує епітетів на адресу районних чиновників Анатолій Койда.

І хоча торік місту вдалося викрутитись, рік прийдешній обіцяє бути не менш напруженим, бо на утримання дошкільних закладів потрібно вже 10,7 мільйона гривень. Натомість районна рада знову, як і в попередні роки, заклала в бюджеті 6,3 мільйона.

Борзнянський міський голова має намір подати судовий позов щодо дій керівництва району. Схоже, що у районній раді з цього приводу не надто переживають. Порівняно з минулим роком чиновники удвічі збільшили фінансування своєї діяльності — з 1,7 до 3,5 мільйона гривень. А дитсадки нехай зачекають. Тим часом постає запитання: навіщо утримувати такий адміністративний апарат, коли і Борзнянського району як такого вже немає? Як відомо, створено три нові об’єднані територіальні громади, восени з прилеглими селами об’єднається і Борзна. Куди ж подінеться армія чиновників? Недарма, мабуть, почали запасатися про чорний день.