Компроміс іще можливий Руслана Зінченко. Після того, як у Польщі змінився уряд і новим міністром закордонних справ замість Вітольда Ващиковського, відомого своїми антиукраїнськими заявами, став Яцек Чапутевич, здавалось, криза у відносинах між нашими країнами поступово спадає. «Міністр сподівається на якнайшвидше розв’язання проблематичних історичних питань у відносинах Польщі і України» — йшлося в одній із перших офіційних заяв польського МЗС після зміни його чільника. Але останні події у польському парламенті перекреслили ці сподівання. 26 СІЧНЯ сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. У документі тамтешні депутати вирішили законодавчо закріпити переслідування осіб, які заперечують, підтримують або пропагують злочинні, на думку поляків, дії ОУН і УПА на території Волині та у Східній Малопольщі (так поляки називають сучасну українську Галичину!). У другому сегменті змін ідеться про карну відповідальність осіб (штраф або позбавлення волі до трьох років), які звинувачують поляків або Польську державу у відповідальності або співвідповідальності за злочини періоду Другої світової війни, скоєні третім рейхом. У четвер польський Сенат, відхиливши запропоновані деякими депутатами поправки, які б мали пом’якшити положення закону, своєю чергою теж ухвалив документ. МЗС України відреагувало швидко, але досить мляво, заявивши, що «надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху», а також закликало польську сторону «до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку українсько-польських відносин». Водночас реакція українських націоналістичних організацій була різкою. Вони назвали закон прямим втручанням у внутрішні справи України, оголошенням територіальних претензій до України, висунули вимогу звільнити міністра закордонних справ Павла Клімкіна за черговий провал вітчизняної дипломатії. Також націоналісти закликали Президента України Петра Порошенка публічно засудити рішення польського сейму і повернути звання Героя України Степанові Бандері та Романові Шухевичу, якого їх позбавив Віктор Янукович. А депутати міськради Луцька, почесним громадянином якого є Степан Бандера (тобто всі мешканці цього обласного центру автоматично набули для Польщі статусу злочинців), закликають народних депутатів зібратись на позачергову сесію Верховної Ради України для надання політичної оцінки вищезгаданому закону. Утім, реакція України не йде ні у яке порівняння з Ізраїлем, який не стримував емоцій. Тель-Авів звинуватив Варшаву у намаганні запровадити цензуру на публікації свідчень жертв Голокосту, зокрема й про єврейські погроми, скоєні поляками. Одним із найвідоміших є так званий «погром у Єдвабному», коли поляки масово вбивали своїх єврейських сусідів (щонайменше 400 осіб) у селищі Єдвабне в липні 1941 року. Ізраїльський прем’єр Нетаньягу назвав польський закон неприйнятним, наголосив на необхідності змінити його, а також відкликав ізраїльського посла у Польщі. На скандальне рішення Сейму гостро відреагували президент Ізраїлю Реувен Рівлін, депутати кнесету, численні світові єврейські організації. До МЗС Ізраїлю для пояснень викликали тимчасово повіреного у справах Польщі в цій країні. Своє занепокоєння законом також висловили Держдепартамент США та група американських конгресменів. Особливе обурення євреїв спричинило те, що закон про поправки був ухвалений одразу після Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня, у день визволення союзниками гітлерівського концтабору Аушвіц-Біркенау в 1945 році. У Польщі того дня навіть відбулися жалобні заходи з участю перших осіб держави... Тепер останнє слово залишається за президентом Польщі Анджеєм Дудою, який може накласти вето на закон. Останній заявив, що дуже уважно і помірковано ознайомиться із ним. Компроміс, на думку експертів, існує: президентське вето і доопрацювання документа. Якщо ж Дуда підпише закон, це означатиме для Польщі поглиблення прірви у відносинах з Україною та великі проблеми у стосунках із Ізраїлем і ще багатьма країнами. |