• З роси й води

Присіло на плече століття

Тетяна СУГАЛОВА-КАТРИЧ.

Запорізька область.

НА ЖАЛЬ, нечасто в історії сіл, селищ чи й міст відбуваються такі знаменні події, як столітні ювілеї мешканців. Ганна Андріянівна Сірик із села Червоне Поле Гуляйпільського району Запорізької області дожила до вельми поважного віку. У свої роки має феноменальну пам’ять. У розмові розмотує клубочок спогадів.

...Коли сільських чоловіків призвали на війну, організувала жіночу тракторну бригаду. У післявоєнний період працювала обліковцем, вагарем на току, ланковою, була членом правління колгоспу. Про її успіхи не раз писали в газеті «Приморський край». Трудилася від ранку до смеркання, ще й клопоталася по домашньому господарству, щоб прогодувати стареньких батьків, поставити на ноги сина й доньку. Недарма в народі кажуть: «Життя прожити — не дощову годину перестояти, ніг не намочивши».

Про секрет свого довголіття Ганна Андріянівна каже скромно: «А Бог його знає. Я завжди вся в роботі, ніколи не присідала. Чи відвідують мене медики? Та якийсь раз були. Не люблю я отих пілюль. Життя дуже люблю…»

Хай збігають роки, а ви, Ганно Андріянівно, сива горлице славного роду українського, радуйте й надалі своїх рідних бадьорими кроками, мудрими порадами.