• Запитання — відповідь

Секретний заповіт

Ліна ПАСЬКО.

«Хочу скласти заповіт, але так, щоб про його зміст не дізнався ніхто, навіть нотаріус. Як мені правильно вчинити?» — запитує Гліб Р. із смт Краснопілля Сумської області.

ВІДПОВІДНО до ст. 1233-ї Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має людина з повною цивільною дієздатністю, здійснюється воно особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Законом встановлено основні вимоги до форми заповіту: він складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу складання, має бути підписаний заповідачем і посвідчений нотаріусом (або іншими посадовими, службовими особами, якщо це звичайний заповіт).

Якщо людина бажає, аби її остання воля, аж до моменту смерті, була відома тільки їй і більше нікому, то для таких випадків законом передбачений секретний заповіт — документ, зміст якого відомий тільки тій фізичній особі, яка його склала.

Секретний заповіт відрізняється від звичайного рядом особливостей. Він складається у довільній формі, але чим докладніше буде виписаний цей документ, тим менше незрозумілих моментів і суперечок буде у спадкоємців після відкриття спадщини. Тому в заповіті мають бути чітко зазначені такі важливі подробиці, як склад майна, що заповідається, прізвище, ім’я та по батькові особи чи осіб, яким за волею заповідача має перейти спадщина, частки у спадковій масі, які вони мають отримати, тощо.

На відміну від звичайного заповіту, що при посвідченні має бути заповідачем прочитаний уголос, секретний подається нотаріусу в заклеєному конверті, на якому має бути підпис заповідача, бажано — проставлений у присутності нотаріуса.

Зверніть увагу, що такий заповіт посвідчує лише нотаріус без ознайомлення з його змістом. Ця посадова особа ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує (стаття 1249-та ЦК України).

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, внести до нього зміни чи скласти новий. А тому в разі, якщо наміри заповідача змінились, він може отримати назад свій конверт із секретним заповітом. При цьому підпис заповідача на заяві про скасування секретного заповіту має бути нотаріально засвідчений.

Одержавши інформацію про смерть заповідача та відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту, про що повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення у друкованих засобах масової інформації. У присутності зацікавлених осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, в якому зберігався секретний заповіт, та оголошує його зміст.

Про оголошення заповіту складається протокол, де записується весь зміст заповіту (стаття 1250-та ЦК України) та який підписують нотаріус і свідки.

Після оголошення секретного заповіту процедура прийняття спадщини здійснюється у загальному порядку, встановленому законом.