Народ за все заплатить

Олена КОЩЕНКО.

Держстат відзвітував: заборгованість споживачів із оплати житлово-комунальних послуг становить 32,3 мільярда гривень. Причому 24,2 мільярда (а це три чверті від суми) — не сплачені українцями кошти за централізоване опалення, газ і гарячу воду.

ПРО ТЕ, що нині, серед зими з її опалювальною «складовою», населення масово вчасно не платить за компослуги, ні для кого не секрет. Як і те, що людям просто нічим платити. Майже увесь бюджет сім’ї іде на харчування. А ще як, не дай, Боже, хтось у родині занедужає…

Проте чиновники про це публічно не висловлюються. Натомість не проминають нагоди дорікнути боржникам, присоромивши їх перед громадськістю. Мовляв, це через їхню несвідомість потерпають комунальні служби, якість послуг яких безпосередньо залежить від оплати. При цьому споживачам надається можливість реструктурувати заборгованість, звернувшись до постачальника послуги з відповідним проханням. І «присоромлені» в такий спосіб люди звертаються, бо мусять розв’язувати проблему, яка сама собою «не розсмокчеться».

Водночас «добра і пухнаста» влада для неплатоспроможних громадян впровадила субсидії. Родин, які звернулися по таку державну допомогу, понад 9 мільйонів — більш ніж кожна друга у країні. Уряд Володимира Гройсмана роздає її щедрою рукою, не забуваючи широко рекламувати своє вболівання за народ. Зокрема, лише торік на відшкодування витрат для оплати житлово-комунальних послуг були призначені субсидії на загальну суму 3,98 мільярда гривень. Хтось, можливо, дякує за це уряду, але навіть не замислюючись, а звідки, власне, у державі береться на безповоротну роздачу така сила-силенна грошей?

Вочевидь, Прем’єр-міністру-оптимісту, який усміхається нам із телеекрана, й не потрібно, щоб люди особливо цим переймалися. Бо гроші роздаються за банальною схемою на кшталт сумновідомого у буремних 1990-х трасту МММ, коли за все сторицею платить… усе той же народ. Тобто ми з вами.

Бо субсидії, по суті, — це не допомога держави громадянам, а погашення податками, які люди сплачують, боргів населення України перед житлово-комунальними і газовими монополіями, більшість яких сьогодні належить владним олігархічним кланам. Вони ж свого часу і придумали, як можна збагачуватися за рахунок народу, постійно накручуючи тарифи за послуги ЖКГ, при цьому ще й забезпечивши собі їх оплату.

Фактично влада примусово забирає і роздає наші ж із вами гроші і на цьому ще й піариться. Тим часом у країні, де «середній клас» уже й так за крок від межі бідності, а кількість нужденних становить 50% населення, подібні механізми не сприяють підйому «бідних» ізнизу, а, навпаки, призводять до сповзання донизу «середнього класу». Як результат, кількість «бідняків» — потенційних борж-ників, неплатників за комунальні послуги, — збільшується.

А тим часом, поки в когось борги реструктуризуються, а в когось поки що накопичуються, уряд підготував ще один тарифний «сюрприз» для населення. У Мережу потрапив підготовлений Мінфіном аналіз проекту фінансового плану «Нафтогазу». Згідно з ним, вже з 1 квітня ціна на газ для населення може вирости на 62%, а з 1 жовтня — іще щонайменше на 10%. Нині кінцевий тариф на газ (а крім вартості самого блакитного палива, у нього закладені ще й інші витрати) — 6957 грн за тисячу кубометрів, тобто за один кубометр — 6,9 грн. Фахівці підрахували, що у разі підвищення ціна куба газу спершу підскочить до 11,2 гривні, а восени — до 12 гривень.

Підвищення ціни на газ — одна з вимог Міжнародного валютного фонду. Відтермінувати оприлюднення ціни вирішили до узгодження механізму її визначення з МВФ та Європейським енергетичним співтовариством. Але чи наважиться уряд на чолі з амбітним головою на такий непопулярний крок напередодні виборного року в країні, поки що невідомо. Багато що покажуть результати кулуарних перемовин-торгів із МВФ. Принаймні в Кабміні наразі запевняють, що нинішнього опалювального сезону (а він закінчиться у квітні) — жодних змін у квитанціях. А якщо восени їх усе ж доведеться переглянути, то різницю споживачам компенсують. Так, усе тими ж субсидіями! «Увесь тягар підвищення цін і тарифів візьме на себе субсидія. Тобто фактично субсидія зростає, зростає і покриття трат за рахунок держбюджету…» — завбачливо роз’яснив директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Але не треба бути експертом чи директором департаменту, щоб спрогнозувати, як доведений до краю народ відреагує на таку тарифно-субсидійну політику вичавлювання соків. Можливо все — аж до великих соціальних потрясінь.

Зрозуміло, що частина доведених до безвиході українців ще глибше сяде на субсидійну «газову голку». Водночас зросте й число тих, хто опиниться у борговому зашморгу ЖКГ. Мова про тих наших співвітчизників, які трудяться офіційно, сплачують податки і трішки-трішки не вписуються в число тих, хто претендує на субсидії, і тому сплачують за послуги ЖКГ по повній. Ще й своїми внесками до держскарб­ниці часом платять за фейкових субсидіантів, що працюють у тіні.

То чому ж влада не дбає про таких, найсумлінніших, своїх громадян, настійливо підштовхуючи і їх у ярмо субсидій? Чому ніхто з владців не запитає, як виживають ці люди? А вони сьогодні теж далеко не жирують, а найчастіше так само борсаються у вирі численних соціальних проблем, фактично віддаючи все зароблене на харчі й послуги ЖКГ. Багато хто з цього прошарку населення, бачачи кричущу несправедливість, живе у стані глибокої депресії. І число таких недужих, судячи зі зрослим у рази попитом на антидепресивні медпрепарати, зростає.

Це дуже небезпечна для нації тенденція. Уже й так Україна серед країн, де високі показники самогубств на соціальному ґрунті (тобто від безгрошів’я, безробіття, родинних негараздів тощо). Але не впадайте у розпач: в уряді Гройсмана придумали, як підтримати українців. МОЗ України оголосило про плани створення національної «гарячої лінії» емоційної підтримки. У такий спосіб чиновники хочуть домогтися скорочення числа суїцидів у країні. Цілодобово без вихідних можна буде полегшити душу — виплакатися комусь дуже ввічливому і терплячому в жилетку. Справді, тоді стає легше. Але чи додасться від цього грошей? І зрештою чи буде почутий обкрадений народ нагорі?