• Відлуння

Не в пріоритеті

Руслана ЗІНЧЕНКО.

Указом Президента України від 11 лютого 2015 року дата 20 лютого була визначена як Пам’ятний День Героїв Небесної сотні — «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

ВПРОДОВЖ 18—20 лютого 2014 року сталися найкривавіші події Євромайдану. Тоді під час сутичок із бійцями загону спецпризначення «Беркут» загинули 73 протестувальники та 11 правоохоронців. Загалом за час Революції гідності віддали свої життя 98 активістів. З урахуванням тих, хто помер від ран після подій на Майдані, Небесна сотня налічує 104 бійці.

Нинішні керманичі, які прийшли до влади на крові співвітчизників, багато чого обіцяли суспільству чотири роки тому. Зокрема, й провести об’єктивне розслідування масового вбивства людей, покарати винних. Цього свого слова, як і переважної більшості інших, наступники Януковича не дотримали. Що маємо сьогодні?

21 листопада 2017 року відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, Генеральна прокуратура України, яка розслідує злочини на Євромайдані, втратила повноваження проводити будь-які слідчі дії та має передати всі справи новоствореному Державному бюро розслідувань, яке досі не почало працювати. «Слідчі прокуратури втратили повноваження у цьому розслідуванні, — наголосив в. о. начальника департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. — У поліцію його не передаси. Тобто розслідувати нема кому».

Адвокати родин Героїв Небесної сотні також заявляють, що слідство фактично зупинено.

Тим часом близько половини бійців «Беркута», які брали участь у побитті людей на Євромайдані, продовжують працювати у спеціальних підрозділах поліції.

Більшість спецпризначенців, підозрюваних у загибелі протестувальників, втекли до Росії. Дехто після того, як українські суди випустили їх під домашній арешт. Зокрема, колишній командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, якого обвинувачують у розстрілі 39 майданівців, утік із-під домашнього арешту. До сусідньої країни виїхали і колишні співробітники харківського «Беркута» Олександр Костюк, Владислав Мастега і Артем Войлоков, які також проходили у справі про вбивства і переслідування активістів Євромайдану. За день до цього Апеляційний суд Києва звільнив їх з-під арешту під чесне слово.

Торік 22 грудня Шевченківський районний суд Києва засудив керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія до 4 років позбавлення волі умовно. А через чотири дні той самий суд відпустив з-під варти ще двох «тітушок», обвинувачених у замаху на вбивство активістів під час подій у лютому 2014 року.

Ситуацію, що склалася із розслідуванням злочинів на Євромайдані, дуже влучно охарактеризував усе той же Сергій Горбатюк. «Робота по розкриттю злочинів — це робота всієї держави, а не одного окремого слідчого підрозділу, — заявив він в інтерв’ю одному з телеканалів. — І якщо говорити про цей час, коли нами здійснювалось розслідування, то я можу впевнено сказати, що справи щодо розслідування злочинів під час протестних акцій — це не стало справою державного пріоритету, це не стало справою державної ваги. Зацікавленість щодо встановлення істини у цих справах є лише у слідчих і прокурорів, у родин Небесної сотні й потерпілих, а також в їхніх адвокатів. Допомоги від інших правоохоронних органів чи державних чиновників немає».

Четвертий рік поспіль можновладці, оточені щільним колом правоохоронців, пафосно кладуть квіти до портретів загиблих на Алеї Героїв Небесної сотні. Вчергове роздають обіцянки...

Так, Герої не вмирають. Але їхніх убивць не карають...