• Весняне поле

Така вона, арифметика посівної...

Василь ПІДДУБНЯК.

ПІВНІЧНЕ Причорномор’я вже прокинулося від зимової сплячки. Користуючись так званими лютневими вікнами, механізатори вивели в степи посівні агрегати. Щоправда, заправлені сівалки поки що не насінням, а мінеральними добривами: розпочалося підживлення озимини.

На Херсонщині гранули родючості вже внесені на п’ятій частині зернового озимого клину, який нинішнього року становить 530 тисяч гектарів. Якщо нічого екстраординарного не трапиться, то з цим агрозаходом механізатори впораються в оптимальні строки.

…От і Стрітення відбули!

Саме цього дня, кажуть у народі, лютий до березня приїхав. Про що вони там між собою гомоніли — не відомо, тільки вийшов березень від лютого сумний та невеселий. Хоча особливих підстав для цього, здавалось, і не було.

Якраз напередодні Україну облетіла оптимістична звістка. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк в інтерв’ю одному з інтернет-видань сповістив про те, що уряд затвердив програми підтримки аграріїв на поточний рік із загальним обсягом фінансування 6,3 млрд гривень, додавши при цьому, що ставка зроблена на формат, який забезпечить тривалий ефект росту стагнуючих нині галузей. Торік ця підтримка виражалась у значно меншій цифрі — 5,5 мільярда гривень.

На перший погляд може здатися, що в 2018-му селяни завдяки державі одержать на цілих 800 мільйонів гривень допомоги більше, ніж роком раніше.

Та якби ж не було посівної, яка от-от розпочнеться, то можна було б порадіти з батьківського піклування уряду про вітчизняних ратаїв. А так…

Посівна вже, вважай, коней запрягає, а в душах селянських масове занепокоєння гнізда в’є: де брати гроші на те, щоб заправити баки пальним, сівалки — насінням і добривами? Що тих «додаткових» 800 мільйонів? На один коров’ячий язик! А що в цьому нема перебільшення, підтверджують фахівці вітчизняного аграрного бізнесу.

Як говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», цей показник на 24 млрд більше, ніж торік. Весняні польові роботи аграріям навесні 2017-го коштували 103 млрд грн.

«Основними причинами здорожчання посівної є підвищення цін на основні виробничі ресурси, зростання витрат на оренду землі та інфляція національної валюти. Найбільше серед виробничих ресурсів зросли загальні витрати на добрива плюс 33%, пально-мастильні матеріали — плюс 29 та насіння — плюс 17%», — пояснюють в УКАБ.

Основу весняної посівної, за даними асоціації, становитимуть чотири культури, на які припадає 92% всіх видатків. На соняшник буде витрачено 46 млрд грн, на кукурудзу — 42 млрд, на сою — 19 млрд і 10 млрд грн — на ярий ячмінь.

В УКАБ нагадали, що восени 2017 року озимими культурами було засіяно 7,8 млн га, з них 5,9 млн га зайняла озима пшениця, 0,9 млн — озимий ріпак, 0,8 млн — озимий ячмінь та майже 0,2 млн га — озиме жито.

«Цьогорічна зима наразі є сприятливою для перезимівлі озимих культур, відсоток втрат на даний момент оцінюється як один із мінімальних за останні роки, тому великого відсотка пересівання озимини не прогнозується», — зазначив аналітик аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Петро Лахай.

Тим часом Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) розпочала весняну програму закупівлі озимих та ярих зернових під урожай 2018 року.

З метою підтримки вітчизняних сільгоспвиробників у рамках весняного форварду планується проавансувати їх на суму майже півтора мільярда гривень. Програма закупівлі розповсюджується на пшеницю, ячмінь, кукурудзу та овес. Збір необхідних документів для укладання договорів постачання зерна майбутнього врожаю здійснюється через відповідні регіональні відділення.

Вже традиційно весняна форвардна кампанія 2018 року проводитиметься двома етапами. Протягом першого етапу сільгоспвиробникам потрібно подати до регіональних відділень ДПЗКУ заявки на участь у програмі, сформувати необхідний пакет документів та укласти угоду про постачання в центральному офісі корпорації. Після її підписання на поточний рахунок сільгоспвиробника перераховується попередня оплата в розмірі 3000 гривень за одну тонну. Вартість коштів не буде перевищувати 11% річних.

Другий етап форвардної програми передбачає поставку зерна сільгоспвиробниками в кількості та якості згідно з умовами угоди на філії держкорпорації, а також остаточний розрахунок у вигляді другого траншу.

За інформацією ПАТ «ДПЗКУ», умови співробітництва є абсолютно прозорими, вигідними та зрозумілими. Розрахунки не містять жодної прихованої комісії, а всі платежі здійснюються своєчасно, без затримок.

Як воно буде, поживемо — побачимо.