Без банківської таємниціЄВРОСОЮЗ скасував принцип банківської таємниці. Докладніше... Назад Відтепер
інформація про будь-який відкритий рахунок у банку на теренах євроспільноти
буде доступний усім податковим органам ЄС та Інтерполу. Що важливо, у цій угоді
взяли участь усі країни Європи. У тому числі і не члени ЄС — Швейцарія,
Сан-Марино, Ліхтенштейн, Монако і Андорра, які тривалий час були популярними
фінансовими гаванями, бо славилися закритістю інформації про банківські
операції. Отже, у Європі не залишилось держав, де можна заховати гроші або
доходи інкогніто.
А як же клятва Гіппократа?У ГРЕЦІЇ взялися за екс-прем’єрів і міністрів через «медичні»
хабарі. Докладніше... Назад Парламент
проголосував за створення комісії з розслідування корупційної справи
швейцарської фармацевтичної компанії «Novartis» і звинувачень у причетності до
неї 10 політиків. Серед підозрюваних два колишні прем’єри і вісім
екс-міністрів. «Novartis» підозрюється в тому, що давала хабарі тисячам лікарів
і державних службовців за просування її лікарських засобів. За даними слідчих,
політикам було виплачено щонайменше 50 млн євро хабарів.
Заступились за сусідаУГОРЩИНА. Парламент ухвалив резолюцію «Про підтримку Польщі у
зв’язку з тиском з боку Брюсселя». Докладніше... Назад У
документі наголошується, що «угорський парламент вважає невиправданим те, що
Європарламент та Єврокомісія ініціювали санкційну справу проти Польщі за її
ухвалену реформу судочинства. Це утискає основні польські права, що випливають
із членства країни в ЄС». Будапешт також звинуватив Європарламент у «подвійних
стандартах стосовно держав — членів ЄС».
Хитка коаліціяУ НІМЕЧЧИНІ розпочалось поштове голосування щодо «великої
коаліції». Докладніше... Назад Понад
463 тис. членів «Соціал-демократичної партії Німеччини» мають відправити
відповідь «так» чи «ні» на запитання стосовно «великої коаліції» між СДПН та
християнськими демократами. Результати волевиявлення важко передбачити, адже на
з’їзді партії в січні лише 56% делегатів виявили підтримку переговорам про
«велику коаліцію», а значна кількість членів молодіжного крила партії
висловилася проти… Спроби сформувати уряд у Німеччині тривають уже чотири
місяці. На виборах торік у вересні СДПН здобула найгірший із 1949 року
результат — 20,5% голосів.
Позбулися кирилиціКАЗАХСТАН. Затверджено указ про перехід алфавіту казахської мови з
кирилиці на латиницю. Докладніше... Назад Остаточний
перехід має завершитися до 2025-го. Раніше Назарбаєв заявляв, що кирилична
абетка спотворює казахську мову, в якій відсутні літери «щ», «ю», «я», «ь». За
його словами, викладання латиною в перших класах шкіл розпочнеться 2022 року.
Ще один крок співробітництваМОЛДОВА і НАТО реалізують спільний оборонний проект. Докладніше... Назад Повідомляється,
що метою програми «Наука заради миру і безпеки» є підтримка молдавських
збройних сил. Зокрема, фахівці альянсу допоможуть їм налагодити кіберзахист
військових інформаційних мереж. Загалом це вже третій подібний спільний проект,
спрямований на посилення обороноздатності і зміцнення безпеки Молдови проти
зовнішньої агресії.
Зухвале викраденняНІГЕРІЯ. У місті Дапчі після нападу терористів «Боко Харам» на
школу зникли 111 дівчаток. Докладніше... Назад Коли
озброєні бойовики атакували навчальний заклад, школярки з учителями кинулися
навтьоки. Проте через два дні із 926 дівчат повернулися лише 815. Батьки
побоюються, що решту спіткала доля учениць, викрадених майже чотири роки тому у
місті Чибок на північному сході Нігерії. Тоді, у квітні 2014-го, бойовики «Боко
Харам» так само викрали 280 дівчат з інтернату, більшість яких були
християнками віком від 12 до 17 років. Після цього вони звільнили лише півтори
сотні викрадених школярок. Решта досі перебуває у полоні.
Гарячий попіл і димІНДОНЕЗІЯ. На півночі острова Суматра вулкан Синабунг почав
активно викидати лаву. Докладніше... Назад Ця
гора заввишки 2,5 кілометра має чотири кратери. Останніми роками вони стали
виявляти активність, що свідчить про бурхливі процеси в підземних надрах. Учені
зазначають, що останній до ХХІ століття період активності був чотири століття
тому і Синабунг знову прокидається… Нині з одного із кратерів вивергається лава,
а в повітря здіймається стовп диму і гарячого попелу на понад сім км. У
наближених до вулкана місцевостях видимість не перевищує п’ять метрів.
Авіарейси місцевих аеропортів скасовано.
|
Версія для друку На головну Нам своє робить Михайло ГУБАШ. З 16
по 18 лютого у німецькому місті Мюнхен відбулась чергова конференція з питань
безпеки. Цей захід було започатковано 1963 року. Спершу на нього збиралися
лідери Північноатлантичного альянсу. Але від початку 1990-х коло його учасників
істотно розширилось, а до порядку денного увійшли питання глобальної безпеки.
За рівнем представництва і вагомістю питань, що виносяться на обговорення,
Мюнхенську конференцію оглядачі порівнюють з економічним форумом у Давосі. ТОЖ не є дивиною, що Петро Порошенко як Президент воюючої країни вже
чотири роки поспіль відвідує міжнародний безпековий конгрес. Загалом у
триденному заході взяли участь близько 30 глав держав і урядів, а також понад
100 міністрів іноземних справ і міністрів оборони. Зрештою поряд із майже 30-ма
панельними дискусіями у конференц-залі, в приміщеннях готелю «Bayerischer Hof»
відбулось понад тисяча двосторонніх зустрічей. Петро
Порошенко, зокрема, зустрівся з генсеком ООН Антоніо Гуттерішем, з очільником
НАТО Єнсом Столтенбергом обговорив питання поновлення співпраці з альянсом,
реформи та гроші для України були темою його розмови із президентом Єврокомісії
Жан-Клодом Юнкером, Терезі Мей наш чільник подякував за участь Великої Британії
у спільних навчаннях, із головою Пентагону Джеймсом Меттісом порадився про
співпрацю у військово-технічній сфері, а на зустрічі з делегацією Конгресу США
порушив питання посилення санкцій проти Росії. Також зустрівся з
прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким, з яким обміркували зміни до
сумнівного закону про Інститут національної пам’яті та заяву з оцінкою
діяльності Богдана Хмельницького. Тобто якщо
судити за кількістю «високих сторін», з якими вдалося зустрітися, роботу
української делегації можна було б уважати успішною. А щодо позитивних для
країни результатів виникають великі сумніви. Принаймні запланована і
про-анонсована зустріч у «нормандському форматі» так і не відбулась. Нічим
хорошим не закінчилися перемовини міністра закордонних справ Павла Клімкіна з
його російським колегою Сергієм Лавровим про розміщення миротворчих військ ООН
на всій окупованій РФ території Донбасу. «Не договорилися ні до чого», —
підсумував Клімкін. Не став центром уваги на конференції і виступ П. Порошенка,
який відбувсь у напівпорожньому залі. Причому це не було «бойкотом», радше виявом
байдужості. Просто на тлі світових безпекових проблем українське питання
видалось нецікавим більшості учасників форуму. Сьогодні
конфлікт на Донбасі Європу не так жахає, як загроза ядерної війни. Нині, вперше
від часів холодної війни, про неї говорять як про реальну небезпеку. Саме ця
тема була провідною на цьогорічній Мюнхенський конференції. Причому йдеться не
тільки про КНДР, яка лише намагається увійти до «ядерного клубу», «лякаючи» США
та сусідні країни, а й про Росію, яка, порушивши свої зобов’язання, розпочала
випробування нових крилатих ракет середньої дальності, пристосованих під ядерну
боєголовку. Автори
доповіді, підготовленої для конференції, цитують американського експерта із
зовнішньої політики Джона Ікенберрі: «Найпотужніша держава світу почала
саботувати світовий порядок, встановлений нею ж самою». Для європейців це серед
іншого означає необхідність більше, ніж раніше, піклуватися про власну безпеку. Непокоять
світ і загрози з боку терористичних угруповань на Близькому Сході, й глобальні
кібератаки з фейковими новинами та пропагандою, і начебто переможена ІДІЛ, і
ситуація в Сирії та Ірані, війна у Ємені, конфлікт Саудівської Аравії та
Катару... Навіть проблеми екології і змін клімату в глобальному вимірі здаються
світу більшою загрозою безпеці, ніж «українське питання», а нинішньої
«стабілізації» на лінії зіткнення на Донбасі цілком достатньо, щоби відкласти
його у довгу шухляду. Втім, для
міжнародної спільноти чи не єдиною українською темою, яка й досі викликає
зацікавленість, залишається проведення в країні реформ. Ось як про це сказала
глава МЗС Канади Христя Фріланд у виступі на «українському ланчі»,
організованому Фондом Пінчука: «Не робіть реформ для нас. Зміни потрібні
українцям для себе і для України. Це не якась ласка, яку українці мають робити
для Заходу». Міністр певна, що завдання реформувати країну цілком реальне:
«Українці були серед тих, хто заснував Канаду понад 100 років тому. Вони вміють
побудувати велику країну». Такі слова,
звісно, надихають. Але реалії сьогодення мало кого можуть потішити. І вкотре
стає зрозумілим, що порятунок потопаючих покладається на них самих. Тож нічого
не залишається, як засукати рукави та самим перти плуга реформ — справжніх, а
не половинчастих, а то й фейкових, для галочки. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Невиліковна рана ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ головного військового
прокурора А. Матіоса, через горнило війни на сході пройшли понад півмільйона
українців. І жахи, побачені там, зазвичай закарбовуються у психіці назавжди —
близько 80% учасників бойових дій мають посттравматичний синдром, який
виявляється в агресії, несприйнятті цивільного життя (на доказ цього — численні
випадки, коли демобілізовані влаштовують стрілянину на вулицях, підриваються на
гранатах). Гинуть у зоні АТО не лише через обстріли — позаторік наклали на себе
руки 63 військових. У середньому кінчають життя самогубством два-три бійці на
тиждень.
Кажуть, що відробляють ЧитатиГЕНПРОКУРАТУРА, за інформацією її очільника
Ю. Луценка, торік відшкодувала до держбюджету 10 мільярдів гривень. Зокрема,
запобігли відчуженню 128 га землі (за два роки повернуто у державну власність
близько 200 тисяч га в основному оборонного й рекреаційного значення), вперше в
історії України реалізовано механізм спецконфіскації — загалом за рішеннями
судів стягнуто близько 44 мільйонів гривень, які спрямовано на оборонну та
соціальну сфери. Крім того, поліпшилася порівняно з позаминулим роком
ефективність слідчої роботи — до суду спрямовано 5702 обвинувальних акти,
відшкодовано 340 мільйонів гривень збитків, ще на понад мільярд накладено арешт.
«Годівниця» на крові ЧитатиАМЕРИКАНСЬКА газета The New York Times
оприлюднила матеріал про те, що за чотири роки корупційний акцент у нашій
державі змістився з газової сфери на військову. Збільшення оборонного бюджету з
2,5% ВВП до 5-6%, стверджує автор дослідження, відкрило перспективи для
незаконних оборудок, захищених од перевірки грифом «Таємно». Адже ці гроші
проходять через руки численних чиновників, котрі є за сумісництвом
бізнесменами, чим стримується боротьба з корупцією та зловживаннями службовим
становищем.
Кір лютує ЧитатиХВИЛЯ захворюваності на цю недугу, що
уразила Україну, накрила всю Європу. Найбільше постраждали від кору жителі
Румунії (звідки, власне, він прийшов і до нас), на другому місці — Італія, наша
держава на третьому. Загалом, за інформацією офісу Всесвітньої організації
охорони здоров’я у Європі, торік у регіоні зареєстрували 21315 випадків (5273
позаторік). Померло на всій території 35 осіб.
З миру по нитці — першачкам програма ЧитатиОСВІТНЮ сферу останніми роками реформують
дуже активно. Чергові новації стосуватимуться учнів початкової школи: восени
першачки вже навчатимуться за новою програмою. Як зазначили в МОН, у роботі над
нею було використано досвід Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції,
Канади та Польщі. Наголошується, що дітей навчатимуть не знань, а
компетентностей, котрі мають «розвивати академічну доброчесність»: після 2-го
класу учень має вміти «визначати авторство власних робіт, виявляти повагу до
авторства інших осіб», а після 4-го — «дотримуватися елементарних правил використання
власних і чужих творів».
Ласі до європейських грошей ЧитатиКОМІТЕТ міністрів Ради Європи ухвалив
рішення про затвердження Плану дій РЄ для України на 2018-2021 роки. Бюджет
проекту — 29,5 млн євро, скинуться Швейцарія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди,
Ірландія, Чехія, Литва, Угорщина, Ліхтенштейн та ЄС. Гроші мають піти на
реформування судоустрою, правоохоронних органів, впровадження децентралізації
та посилення боротьби з корупцією, захист прав внутрішньо переміщених осіб та
безпеку журналістів. Тим часом ЄС закрив проект модернізації шести прикордонних
контрольно-пропускних пунктів з Україною: на цю мету виділили 29,2 млн євро, а
результату за три роки так і не побачили. Невикористані кошти вимагатимуть
повернути.
Державу — в приватні руки ЧитатиНА ДОДАТОК до «великої приватизації»
держпідприємств (яка, втім, результату досі не дала) в Мінфіні збираються
зменшувати державну частку в банківській системі — з 55% станом на минулий рік
до 24% у середньостроковій перспективі. Зокрема, 2020-го держава повністю вийде
з капіталу «Укргазбанку», а 2022-го — «ПриватБанку», які планують віддати в
руки «стратегічним інвесторам».
Користуються моментом ЧитатиПІСЛЯ анексії Криму РФ украла із
Одеського газового родовища, що перебуває в економічній зоні України, понад 3,5
млрд кубометрів газу. У ньому за чотири роки незаконно пробурено 11 додаткових
свердловин (сукупно їх 18). За словами голови правління державного акціонерного
товариства «Чорноморнафтогаз» С. Нєжнової, наближаються міжнародні суди, отже,
з родовища, користуючись моментом, хочуть викачати якомога більше блакитного
палива. Загалом же в України вкрадено 7 млрд 200 млн кубометрів газу.
|