Невмируще джерело

Ярослава СТРУЦИНСЬКА.

с. Високе

Тетіївського району

Київської області.

МАЛО хто знає, що найвища точка в Київській області знаходиться біля села Високе. На перший погляд, воно мало чим відрізняється від інших населених пунктів, але це так тільки здається. Село наше старовинне, хоча свідчень цього майже не збереглося. Не дожили до наших днів ні панський маєток, ні дерев’яна церква… Проте все ж є місцина, з давніх-давен відома не лише місцевим жителям, а й далеко за межами Високого.

На свята у височанському лісі людно завжди. Попри відсутність вказівників машини одна за одною під’їжджають до високого пагорба. Тут історична пам’ятка нашого села — криничка-капличка, де б’є чудодійне джерело. Кожний охочий може вмитися чи навіть зануритись у цілющу воду. Дехто кидає монетку і загадує бажання з вірою, що воно обов’язково здійсниться.

Як давно тут протікає джерело, не відомо, але про його життєдайну силу ходить легенда, яка передається з покоління в покоління.

Колись у селі господарювала графиня. Якось вона наказала своєму служителю відвести до лісу сліпого наймита, який через хворобу став їй не потрібний. Як же здивувалися люди, коли за якийсь час він повернувся зрячим. Кріпак усім розповідав про те, що з ним трапилося. Голодний і спраглий, він зумів піднятися на високий пагорб, де, зовсім знесилившись, сів перепочити. Тоді й відчув босими ногами прохолоду мокрої трави. Упавши на коліна, руками збирав краплі, щоб хоч губи змочити. Угамувавши спрагу, мокрими долонями обтер обличчя… І — сталося диво: він прозрів.

Ця новина швидко облетіла навколишні села, і до джерела почали приходити люди в надії одужати.

Легенді можна й не повірити, але з наукою не посперечаєшся. Згідно з дослідженнями, вода у нашому джерелі справді має право називатися «живою». Утім, ті, що приїздять до цього святого місця, і без досліджень вірять у чудодійні властивості джерела, навколо якого — віковічний ліс, тиша і спокій.

Нагадуємо, що в рубриці «Село моє рідне» газета друкує ваші розповіді, шановні читачі, про дорогі вам місця, зокрема про їхню історію, пам’ятки, чим вони прикметні, які легенди з ними пов’язані, про славетних односельців... Ваші дописи, друзі, доповнюють життєпис країни, розпочатий нашим виданням майже століття тому. Старшим багато чого пригадається, а молодь дізнається, як жили й творили історію їхні діди й прадіди.