• Згадаймо Майстра

До питання про порох

Василь ШУКАЙЛО.

На бенкетах

та у пивницях,

де заздравні

гримлять громи:

«Є ще порох

в порохівницях!» —

випинаємо груди ми.

І коли на урочих зборах

б’є у ніздрі кадильний дим,

як же тут не згадать

про порох,

що тримаємо ми сухим?

Мов, здолати нас —

ох непросто:

кров козацька в серцях

кипить!

Ну а пороху того доста —

словом, спробуй лиш

зачепить!

Та коли на порозі ворог

й треба стати

з ним прямолиць,

на полиці насипать порох

й дружно гримнути

з гаківниць,

щось осічку дають рушниці.

Гей, та що ж воно за бридня?

Глядь — а в наших

порохівницях

замість пороху порохня...

Тож, козаче, шануйся добре

і, щоб вигляд мав бойовий,

менш навідуйсь

у винний погріб

і частіше — в пороховий!

Пам’ятка виборцям

Превельмишановні

панове виборці,

за власну майбуть —

саме ви борці!

Отож як ідеш на вибори,

то вже хоч що-небудь

та вибори: два кіла гречки,

коня без вуздечки,

кота в мішку,

рильце в пушку, дулю в кишені,

синицю у жмені...

А вам подавай журавля?

Тру-ля-ля!

Ловіть його в небі чужому,

бо не хоче вертати додому,

поки ми тут, немов овечки,

замість вольної волі,

замість світлої долі

вибираємо два кіла гречки!

Фарисеям

І внизу, і угорі — всюди

луплять хабарі,

і що вище, то все більше,

ну а хто ж найвище?

Бог?

Ох...

Та невже ж оті церкви,

що споруджуєте ви

на вселенськім попелищі,

і що далі, то все вищі,

аж до неба, аж до хмар, —

вгодний Богові хабар?..

В холод кидає і в жар...