• У Верховній Раді

Ветеранам — своє міністерство

Марина ТІШКОВА.

Попри морози під стінами ВР було гаряче — протестувальники побилися з нацгвардійцями, котрі охороняють будівлю парламенту. Загалом за два пленарні дні розглянуто 17 законопроектів та постанов, ухвалено шість законів.

ВИСЛОВИТИ недовіру владі та порушити питання про імпічмент Президента — з такими основними вимогами прийшли на площу Конституції активісти, серед яких були й учасники бойових дій на сході та люди, що мешкають у наметовому містечку біля ВР. Діяли рішуче — принесли шини й збиралися їх запалити. Бійці Нацгвардії їм завадили, зав’язалася сутичка... Правоохоронці заявили, що відповідальний за інцидент — «Рух нових сил», очолюваний екстрадованим М. Саакашвілі, хоча в організації від цього відразу відхрестилися. Хай там як, але сама подія підтверджує: безпрецедентний кредит довіри до влади, виданий їй народом 2014 року, не те що вичерпався, а вже давно перебуває в «мінусі».

У самій сесійній залі атмосфера була не менш напруженою, але обійшлося словесною перепалкою. Розглянуто пакет із семи законопроектів та постанов, що стосуються різних аспектів військової сфери, із яких законами стали два (решта ухвалена в першому читанні). Згідно зі змінами до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до основної щорічної відпустки і короткотермінових відпусток військових в особливий період не зараховуватиметься час, витрачений на дорогу (в межах України). Також унормовано надання пільг для здобуття профтехнічної та вищої освіти: крім самих учасників бойових дій у зоні АТО та їхніх дітей, право на державну цільову підтримку здобули добровольці зі статусом УБД та воїни-інтернаціоналісти, особи з інвалідністю внаслідок війни та їхні діти. Закон набуде чинності 1 січня 2019 року.

Хоча нормативно-правових актів у військовій сфері уже напрацьовано чимало, проте проблем хоч греблю гати, особливо стосовно соціального захисту цієї категорії громадян. Досі їх розв’язанням займалися Державна служба у справах ветеранів війни та учасників АТО і численні підрозділи у структурах виконавчої влади. У них роботи непочатий край: загалом в Україні станом на 1 червня 2017 року зареєстровано 475,7 тисячі учасників бойових дій (303,2 тисячі з них — учасники АТО), 549,9 тисячі учасників війни (1254 — «атовці»), 138,6 тисячі інвалідів війни (5,5 тисячі — з числа новітніх захисників), 211,4 тисячі членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (вісім тисяч втратили рідних на сході). Однак депутати вирішили (як зазначається, за наполяганням громадських організацій), що для посилення ефективності і координації роботи слід створити єдиний державний орган — Міністерство у справах ветеранів. Постанову, в якій уряд закликали виконати завдання, ухвалили досить оперативно. Утім, чим це міністерство має займатися, ще не визначено.

Решта законотворчого ужинку стосується різної тематики. Ухвалено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими значно підвищено штрафи за порушення правил перетину державного кордону та в’їзду в зону АТО й на тимчасово окуповані території. Також під час пропуску на митну територію України транспортних засобів більше не вимагатиметься сертифікат підтвердження відповідності екологічним стандартам.

Дороги загального користування державного значення дозволили будувати іноземцям на основі концесійного договору. Мовляв, приватний інвестор зробить усе доброякісно, особливо за умови повернення державою коштів. Звичайно, зробить. Але хороші автошляхи стануть платними. Хто не в змозі викладати копійку, буде змушений трястися по вже звичних ямах на вітчизняних дорогах... Ухвалено також технічний закон, яким у законодавчих актах, що стосуються спортивної галузі, слово «інвалід» замінено на «особа з інвалідністю».

Кадрові питання, тобто відставку В. Гонтаревої з посади голови Нацбанку й обрання нового керівника фінансового регулятора, оновлення складу ЦВК та Рахункової палати, відклали.