П’ятниця, 2 березня 2018 року № 17 (19564)
http://silskivisti.kiev.ua/19564/print.php?n=38271

  • Гаряча тема

Тарифи: хто, скільки і як

Підготувала
Марина ТІШКОВА.

У номері «Сільських вістей» за 6 лютого була надрукована інформація під назвою «Скільки можна?», в якій ішлося про те, що вартість газу для населення може здорожчати із 4,94 тис. грн до 8,03 тис. грн за тисячу кубометрів. До редакції зателефонувало чимало читачів, які просять пояснити, звідки такі цифри, адже ціни у їхніх платіжках інші...

ВІДРАЗУ зауважимо: у замітці помилки немає. Тарифам приділяється багато уваги в інформ­просторі, однак часто бракує відомостей, за яким принципом вони, власне, формуються. Отже, викладаємо законодавчу основу. Блакитне паливо нині закуповується в європейських постачальників, і його оптова ціна, встановлена урядом, єдина — ті самі згадані вище 4 942 гривні за 1000 кубометрів, у які входять прогнозна вартість товару на німецькому газовому торговому майданчику (хаб NCG), а також його транспортування до західного кордону нашої держави через Німеччину, Чехію та Словаччину.

За такою ціною — 4 942 гривні за тисячу кубометрів — НАК «Нафтогаз України» постачає газ регіонам уроздріб. Тут уже цифри інші. Адже вартість газу, що іде для потреб населення, визначається з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу для споживачів усіх форм власності, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання палива за регульованим тарифом.

Інші ж тарифи, на яких безпосередньо позначається ціна на газ, формуються спільно Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надавачами послуг і місцевою владою. Комунальні та комерційні організації, які постачають тепло та гарячу воду, розраховують собівартість свого товару (котра у всіх різна) і подають документи до НКРЕКП. Там їх вивчають і встановлюють тарифи, погоджуючи їх з органами місцевого самоврядування. Тому, власне, ціни різняться залежно від регіону.

Виняток із цього порядку становить тільки смт Солотвине Закарпатської області, яке використовує природний газ безпосередньо із Солотвинського родовища.