• Отакої!

Гірше, ніж на передовій

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото з відкритих джерел.

На Чернігівщині не вщухають пристасті, що розгорілися через гучний скандал довкола неналежного облаштування на Гончарівському полігоні наметового містечка для 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. За словами волонтерів, командування полігона самоусунулося від виконання своїх обов’язків, переклавши їх на плечі воїнів.

БІЙЦІВ 53-ї механізованої бригади Збройних сил України вивели із зони АТО для перепочинку та навчання. Тилове командування організувало їм «теплу» зустріч, дислокувавши на занедбаному полігоні.

«У гнилих наметах не було підлоги, буржуйок, ліжок, навіть дров не запасли, — обурюється волонтер Юрій Мисягін. — Через відсутність системи водовідведення під ногами хлюпала вода. Мабуть, у тилу не розуміють, що цієї пори намети треба підсипати, підняти, щоб вода в них не потрапляла. До того ж вчасно прибирати й вивозити з полігона сніг. Через бездіяльність тилових служб військовослужбовці замість навчання змушені були брати лопати й виконувати чужу роботу».

Умови розміщення військових не могли не турбувати також їхніх рідних. «Порвані намети з водою по коліно напередодні анонсованих метеорологами морозів — так цінує командування тих, хто захищає їхні теплі кабінети, — обурюється дружина бійця 53-ї бригади Марина Аношкіна. — За ті гроші, які українці відраховували на потреби армії, можна всі полігони у державі зробити зразковими. Тиловики за такі умови мають доплачувати бійцям і молитися, щоб їхнє терпіння не луснуло».

У штабі оперативного командування «Північ» про ситуацію знають. Кажуть, бачили все на власні очі. «Це сталося у зв’язку з нинішніми екстремальними погодними умовами, — виправдовується начальник прес-служби ОК «Північ» Віталій Кирилов. — Водогінна система не може впоратися із великою кількістю опадів».

Після гучного скандалу на Гончарівський полігон з’їхалося багато військового начальства, після чого тут розпочали реконструкцію. Бійців із 53-ї бригади на цей час наказали поселити в казарми. Але й там ремонт — ані ліжок, ані опалення. А морози наступають... Побачивши таке, дехто з військовиків повернувся на полігон у ті намети, де встановили буржуйки.

Коли цей матеріал був підготовлений до друку, командування полігона відзвітувало, що наметове містечко повністю упорядковано, згідно з вимогами правил розташування польових таборів. Усі намети мають суху дерев’яну підлогу, обладнані польовими меблями та опаленням. Табір оснащений зовнішнім і внутрішнім освітленням стаціонарної і резервної мереж. Створено навіть запас сухого палива на 15 діб проживання з подальшим його поповненням.

Хоча недоліки й усунено, у волонтерів та бійців залишається великий сумнів щодо компетентності командування тилової частини, яке на четвертому році війни не здатне забезпечити належних умов існування наметового табору, цим самим кидаючи бойовий підрозділ у гірші умови, ніж на передовій.