• Запитання — відповідь

Поділ майна при розлученні

Ліна ПАСЬКО.

«Розлучаюся з чоловіком. Він стверджує, що половина будинку належить йому. Але це житло я придбала ще до одруження! Чи може він претендувати на цю нерухомість?» — запитує Світлана В. із смт Воскресенське Миколаївської області.

ЗА ЗАГАЛЬНИМ правилом, усе майно, набуте за час шлюбу, належить обом — чоловікові та дружині. Воно є спільним. Однак у кожного із подружжя може бути майно, яке належить тільки одному із них, тобто є особистою приватною власністю.

Відповідно до статті 57-ї Сімейного кодексу України, такою власністю дружини чи чоловіка, зокрема, є майно, набуте нею або ним: до шлюбу; за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. До цього переліку належить також житло, набуте дружиною чи чоловіком за час шлюбу внаслідок його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; земельна ділянка, набута нею чи ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала в її чи його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій чи з земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

До особистої приватної власності також відносяться речі особистого користування, коштовності, премії, нагороди, страхові суми.

Однак на практиці з визначенням права особистої приватної чи спільної сумісної власності на житло можуть бути нюанси. Адже якщо подружжя у період спільного проживання вклало суттєві фінанси в оселю — капітальний ремонт, перепланування тощо, то така житлова площа може перейти у категорію спільної сумісної власності.

Власне, про це йдеться у статті 62-й Кодексу: «Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності».

Звісно, не кожний ремонт, зміна у оселі може бути підставою для того, щоб вважати житло загальним. Адже законом не встановлена певна сума, яка може вплинути на виникнення такого поняття. Вирішення цього питання покладається на суд.