• Забуттю не підлягає

Правда, яку замовчували

Андрій Навродський.

Цими днями виповнюється 75 років з часу Корюківської трагедії.

КОРЮКІВКА, що на Чернігівщині, — найбільше поселення в Європі, повністю знищене гітлерівськими нацистами внаслідок каральної операції у Другій світовій війні. 1-2 березня та 9 березня 1943 року в цьому містечку карателі вбили 6700 людей та спалили 1290 будинків.

Правда про цю моторошну подію в радянські часи приховувалася й здебільшого замовчувалася, а вшанування пам’яті жертв відбувалося лише на рівні міста чи району. В комуністичного керівництва, виявляється, були причини втаємничувати правду: міг постраждати образ «народних месників» — радянських партизанів.

Партизанське з’єднання під командуванням Олексія Федорова в ніч на 27 лютого розгромило німецько-угорський окупаційний гарнізон, що базувався в Корюківці. У відповідь на це начальник штабу 399-ї головної польової комендатури у місті Конотоп Баєр Бруно Франц віддав наказ про знищення селища. Населений пункт оточили, а всіх мешканців групами по 50-100 чоловік почали зганяти у великі будинки й розстрілювати. Найбільше людей (близько 500 осіб) було вбито у приміщенні ресторану, що знаходився в центрі міста. Людей туди зганяли начебто для перевірки документів. Опісля Корюківку підпалили. Акція тривала й наступного дня, а через тиждень, 9 березня, карателі повернулися, щоб допалити те, що не згоріло, та добити вцілілих...

Як з’ясувалося згодом, під час нищення містечка нацистським загоном чисельністю приблизно 300-500 карателів за 15 км від нього перебувало партизанське з’єднання Олексія Федорова, що налічувало від 3 до 5 тис. чоловік. Але його командування так і не віддало наказу захистити або ж принаймні евакуювати населення.

Корюківська трагедія є наймасштабнішою каральною акцією в тогочасній Європі, внаслідок якої було повністю знищене поселення з усіма його мешканцями.