• Точка зору

Будьмо господарями на своїй землі

Микола БОДНАР.

Новопсковський район

Луганської області.

МОЄ покоління зазнало чимало труднощів за свій вік. Утім, гуртом намагалися подолати всі перепони й збудувати нове життя. У ті далекі часи ми навіть не замислювалися про те, чи буде нам що поїсти або у що вдягнутися, бо у кожного з нас була робота. Нині ж здебільшого виживаємо та доживаємо. А керманичі, ходячи по родючій землі, випрошують милостиню в інших держав. Наші «народні» депутати не переймаються проблемами населення. Вони живуть у своєму світі, піклуючись тільки про власні добробут, збагачення.

Майже все, що ми колись будували, розграбовано, вивезено, продано. У селах не залишилося жодної ферми, у містах позакривались або збанкрутували фабрики, а якщо і працюють, то вже давно загарбані приватними власниками. От і доводиться українцям із торбами рушати на заробітки за кордон.

Незабаром розпочнуться виборчі перегони, і знову доведеться вислуховувати сотні обіцянок та звітів про покращання. Та кращого життя годі сподіватися. Особисто я вже давно перестав вірити обіцянкам кандидатів, адже за стільки років так і не побачив, щоб вони були до кінця виконані.

На мою думку, для того щоб вивести Україну з прірви, треба згуртуватися, скасувати всі види приватизації, довірити керівництво держави простим трударям. Ми господарі свого дому, тож давайте й залишимось ними, а не рабами.