Архів
П’ятниця,
16 березня 2018 року

№ 21 (19568)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Чим не бувальщина

За милих дам!

Микола ЛАВРИК.

с. Житнє

Роменського району

Сумської області.

Щедро накритий стіл приємно лоскоче ніздрі. Метушаться чоловіки.

— Хоч раз на рік зробимо сюрприз нашим жіночкам, — викладаючи на стіл запечене порося (виростили у сільгосппідприємстві «Липова клепка»), мовив Степан Цвіркун. — Усе-таки в них велич яка! Жінка — і мати, і подруга, і теща рідненька.

При слові «рідненька» Омелян Грак скривився, бо лише вчора з волі названої матері ночував у комірчині, але вголос підхопив тон розмови:

— І теща нехай порозкошує. Я цигарки цілий місяць «стріляв», а на зекономлені копійки баночку грибочків для неї прикупив.

— Про «Перлину степу» хоч не забули? Бо моя Галя міцних напоїв не вживає.

— А моя Наталочка, навпаки, «Сумську горобинову» полюбляє. То я прихопив аж дві пляшки.

— Головне те, що є торт із горіхами. Моя Катруся так його любить, що, здається, увесь з’їла б.

— Ну, вже час, — набравши поважного вигляду, мовив Степан Цвіркун. — Піднімімо келихи за ніжні створіння. За їхні відданість, талант, працелюбність.

— За їхні вірність і любов! — залунало над столом.

— За милих дам!..

Після третьої чарки спохопилися:

— А де ж жінки наші? Королеви!..

— Тут таке діло... — зам’явся, було, завідувач ферми Грицько Балабуха. — Транспортер на свинофермі зламався, слюсарі ремонтувати відмовились. Бо ж, що не кажіть, свято. То я послав жіночок із контори вручну гній вигорнути. Не вмирати ж у цей день божим тваринам із голоду.

— І треба ж, така рахуба в свято! — хтось скрушно озвався за столом, але чийсь інший голос його перебив:

— Ну, то честь і хвала нашому працьовитому жіноцтву. Без них ні життя нам, ні празника. Будьмо, хлопці!..

Дзенькнули келихи, чоловіки дружно запрацювали ложками та виделками.

Вшановували славне жіноцтво аж до півночі.

Версія для друку          До списку статтей
  • Вінегрет думок

Віктор ІГНАТЕНКО.

м. Прилуки

Чернігівської області.

Як себе подаси, так тебе і з’їдять.

Якщо чуєш того, хто мовчить, — отже, навчився читати його думки.

Переживаємо період «лохоліття».

Пункт шлюбного контракту: якщо пишеш вірші коханці — дружині відписуєш майно.

 

  • Афоризм від «Веселої світлиці»

Влада, над діями якої всі люди щиро сміються, називається дуже просто — смішна влада! Але це ще не означає, що їй, владі, притаманне справжнє почуття гумору.

 

— Бачу, на ваших вівцях іще трохи шерсті залишилось. Негайно здати!

Мал. А. Василенка.

Мал. М. Капусти.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове