Архів
П’ятниця,
16 березня 2018 року

№ 21 (19568)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Учетверте — канцлер

НІМЕЧЧИНА. Парламент знову обрав на посаду федерального канцлера Ангелу Меркель.

Докладніше...
Шпигунські пристрасті

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ скликала Радбез ООН щодо справи про отруєння Скрипаля.

Докладніше...
Відставка на тлі скандалу

СЛОВАЧЧИНА. Після вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка країну охопили масові народні антиурядові протести.

Докладніше...
Знову теракт

ПАКИСТАН. У місті Рейвінд провінції Пенджаб біля поліцейської дільниці стався вибух.

Докладніше...
Ще одна залізна леді

США. ЦРУ вперше очолила жінка.

Докладніше...
Європолітика подвійних стандартів

ПОЛЬЩА. Президент розкритикував членство країни в Євросоюзі.

Докладніше...
Аби подалі від Москви?

МОЛДОВА. У парламенті зареєстрували проект декларації про об’єднання з Румунією.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Празник, який вшановують працею

Антоніна КІЗЛОВА.

18 березня (5 березня за ст. ст.) церква вшановує св. мч. Конона Ісаврійського (І ст.), а 19 березня (6 березня за ст. ст.) — св. мч. Конона Памфілійського (? — близько 250 р.). У народну свідомість українських вірян обидва празники увійшли під спільною назвою «Конона Городника» та з приказкою «На Кононовій днині город сниться господині».

Город із садом, утім, були тільки в другого угодника. Народився він, швидше за все, в простій селянській родині, адже не вмів навіть писати й читати. З рідного Назарета, де свого часу зростав Спаситель, Конон переїхав до Памфілії — одного з найродючіших регіонів у Римській імперії (нині — на території Туреччини). Там придбав невеличку ділянку, старанно обробляв її, продавав частину врожаю, з цього й жив. Його знали як милосердну, незлостиву й щиру людину, побожного християнина. Про те, чи мав Конон родину, нічого невідомо.

249 р. імператорський престол захопив Децій Траян. Відчувши смак влади, він заходився перевіряти, чи правильно в його державі шанують божеств. Кожен підданий мав принести жертву ідолам на очах у спеціальних наглядачів, а ті письмово засвідчували, чи все було зроблено як слід. Коли християни почали відмовлятися, розгніваний володар звелів карати їх як зрадників. Так перед судом постав і Конон. Він прилюдно визнав, що вірує в єдиносущну Пресвяту Трійцю. За це йому забили в п’яти цвяхи і погнали дорогою. За молитвами знесиленого угодника Господь забрав його душу.

На Конона Городника, на відміну від багатьох інших свят, годилося хоча б трохи попрацювати. Господині перебирали насіння, господарі лагодили сільськогосподарський реманент. Від будь-якої роботи звільняли тільки коней, також їх кропили свяченою водою і годували найкращим вівсом. Адже слов’янські віряни почули в грецькому імені Конон (яке значить «трудівник») слово «кінь» і почали просити в угодника молитов за своїх помічників.

Нині святого визнають покровителем не лише ті, хто працює в садах та на городах, а й квітникарі.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Національне кумівство
Читати
Прощавайте, «найкращий банкіре»
Читати
Піднебесна взялася за справу
Читати
Ні роботи, ні зарплати
Читати
Тепер без карток
Читати
Ще одна заборона
Читати
Розікрали гроші
Читати
Коли на Батьківщині немає перспектив
Читати
Дорожчає
Читати
Що їмо і скільки
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове