Iз судом чи без? Підготувала 15 березня набули чинності зміни до законодавства, названі «поправками А. Лозового», — за прізвищем їх автора, народного депутата України. Цілий тиждень інформпростір «штормить»: мовляв, відтепер поховати померлого можна буде лише за рішенням суду. ЮРИСТИ так роз’яснюють ситуацію: багато в чому трактування новацій у «поховальній» процедурі перебільшено і перекручено. Змінено, власне, порядок проведення судмедекспертизи (СМЕ), а не поховання. Досі СМЕ могли призначити через подання постанови слідчого, прокурора чи адвоката. Нині, аби отримати дозвіл на її проведення, слід звертатися до слідчого судді. Для цього існує виключний перелік випадків. На СМЕ направляються тіла померлих з ознаками насильницької смерті, асфіксії, дії крайніх температур, електроструму, променевої енергії, отруєнь тощо або підозр на це; які померли поза місцем їхнього проживання; особу яких не встановлено; особи віком до 60 років, смерть яких настала за місцем проживання, але за відсутності диспансерного спостереження за хворим. Якщо ж людина похилого віку померла вдома і дільничний лікар після огляду має підстави вважати, що смерть природна (або через хворобу — в разі диспансерного спостереження), судмедекспертиза не призначається. Видається довідка про причину смерті, із якою родичі звертаються до Відділу реєстрації смерті для одержання відповідного свідоцтва і, власне, ховають померлого. Проте критикувати поправки є за що, стверджують експерти. Якщо померла людина молодше 60 років, без хронічних і гострих хвороб, її тіло має бути обстежене судмедекспертами. Слідчий суддя повинен розглянути клопотання правоохоронних органів про проведення СМЕ протягом п’яти днів — у кращому разі поховати померлого можна буде не раніше як через 7-10 днів. Розтин робитимуть тільки за рішенням суду, відтак є серйозні побоювання, що морги будуть переповнені померлими, які перебуватимуть, так би мовити, «в режимі очікування». Юристи звертають увагу й на таке: що робити, коли доставили тіло в один морг, а за рішенням суду експертизу має проводити інший? Адже з такою процедурою ще не мали справи, відповідно не напрацьована практика дій. У «ланцюжок», яким має «пройти» небіжчик, вклинився суд — це ускладнило існуючий порядок, тож дехто висловлює припущення, що з часом поширяться корупційні схеми, як усе зробити швидше, без тяганини... До речі, до «поправок А. Лозового» є й інші зауваження. Зокрема, ними встановлюються нові строки розслідування проваджень. На особливо тяжкі злочини відведено півтора року, середньої тяжкості — рік, на дрібні — шість місяців. На думку їх автора, це припинить практику затягування справ у судах. Тоді як опоненти впевнені, що, навпаки, судові органи паралізує від такого навантаження, а слідчі будуть змушені закривати провадження до завершення розслідування. Насамкінець додамо: у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект щодо внесення поправок до «поправок Лозового». Проте його розгляд за рішенням Голови ВР А. Парубія відкладено для проведення «політичних консультацій». Будемо стежити за ходом подій. |