• На зв’язку — Дніпропетровщина

_{Хто дбає, той і має}

Микола ЯСЕНЬ.

ТРИ РОКИ поспіль аграрії області нарощують виробництво сільськогосподарської і харчової продукції. Урожаї зернових сягнули понад три мільйони тонн, із року в рік зростають і намолоти. Скажімо, у 2017-му тут зібрали 3,6 млн тонн збіжжя. В області успішно працює понад сто переробних підприємств. Вони теж щороку збільшують виробництво м’яса, ковбас, вершкового масла й інших молочних продуктів, круп та олії.

Щоб не здавати позицій і в нинішньому році, фермерам регіону необхідно не менш як 25 мільярдів гривень поворотних активів. Позик потребують мінімум п’ять тисяч аграрних формувань різних розмірів і форм власності. Для цього нині на Дніпропетровщині активно впроваджується альтернативний інструмент кредитування: під заставу майбутнього врожаю.

_{Як знайти спільну мову}

ЩЕ ПОЗАТОРІК Дніпропетровська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників першою в Україні створила Фермерську самооборону. Мета зрозуміла: захищати майно та врожаї від рейдерських захоплень. А нещодавно сільгоспвиробники створили ще й Фермерський третейський суд. Як відомо, шукати правди у суперечках суто цивільної та господарської площини у судах загальної юрисдикції — собі дорожче. Ліпше знайти спільну мову з участю колег, спираючись на вітчизняне законодавство. До того ж в області переважають спірні ситуації, «розрулити» які, вважає голова обласної АФПЗУ Анатолій Гайворонський, Фермерський третейський суд цілком спроможний. А його рішення матимуть юридичну силу і є обов’язковими до виконання.

_{Рекорд за рекордом}

ОБЛАСТЬ завжди славилася досягненнями у виробництві чавуну і сталі, видобутку вугілля і залізної руди. Щойно до них додалось ще одне — зі сплати податків до державного бюджету. Торік Дніпропетровщина перерахувала 56,6 млрд гривень, що на 16,8 млрд більше, ніж у 2016-му. Сума до місцевих бюджетів сягнула 20,5 млрд — на 4,3 млрд грн більше порівняно із позаминулим роком. Та й це ще не все. Область заявила майбутній рекорд, який має стати реальністю нинішнього року. Бюджетом Дніпропетровщини передбачено в півтора разу більше коштів порівняно з останніми роками на розбудову і розвиток соціальної сфери територіальних громад. Зокрема, на будівництво нових дитячих садків у П’ятихатському, Дніпровському та Межівському районах і реконструкцію шкіл у Павлоградському, Апостолівському, Васильківському і Верхньодніпровському.

Ще одна стаття, фінансування якої зросте, — забезпечення населення доброякісною питною водою. Особливо гостро ця проблема стоїть у Солонянському, Томаківському, Криворізькому і Софіївському районах. Не забули і про ремонт сільських доріг, на що збираються витратити на 80% більше коштів, ніж торік.

_{Британці стартують із Дніпра}

АЕРОКОСМІЧНА компанія «Skyrora» із Великобританії, яка наприкінці нинішнього року готується здійснити орбітальний навколоземний політ, відкрила свій дослідницький центр у Дніпрі. З участю інженерів та конструкторів КБ «Південне» англійці створюють ракетоносій, запустити який планують із майданчика у Шотландії.

Менеджер із розвитку компанії «Skyrora» Даніель Сміт заявив, що досвід українських фахівців допомагає зменшити витрати, надає впевненості в успіхові. До речі, він зізнався, що його вразила освіченість випускників українських університетів, яких КБ «Південне» залучає до втілення своїх проектів.

_{Музей на колесах}

ЕКСКУРСІЙНІ маршрути до обласного музею просто неба, присвяченому патріотам краю і героям АТО, зорганізовані давно. Тож у закладі завжди багато відвідувачів. А нещодавно почав діяти унікальний пересувний музей, з експонатами якого активісти їздять у міста й села регіону.

Музей на колесах виник з ініціативи громадської організації «Пошук-Дніпро», члени якої вже давно займаються пошуком загиблих солдатів Другої світової війни, не похованих на меморіальних кладовищах. З початком неоголошеної війни на Донбасі активісти «Пошук-Дніпра» знайшли можливість проводити пошукові роботи на не підконтрольній Україні території. Особисті речі загиблих українських бійців, фрагменти амуніції і зброї, інші свідчення запеклих боїв, загалом понад дві сотні експонатів, — ось результат діяльності пошуковців. «Нехай усі знають, що відбувається нині на сході нашої держави», — каже глава ГО «Пошук-Дніпро» Андрій Біжко.

_{Чи цим нам треба приростати?}

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ обласного управління Державної фіскальної служби, у січні-лютому підприємцям видано майже півтори тисячі додаткових, тобто нових, ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Але хіба цим маємо приростати? Хоча на початку року до місцевих бюджетів області надійшло майже 9 млн гривень за нові ліцензії, якось не втішає, що ледь не 14 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності торгують спиртними напоями і цигарками.

_{Медики застерігають}

ПРАЦІВНИКИ обласного департаменту охорони здоров’я ошелешили повідомленням: щороку майже у тисячі дітей молодшого і середнього віку лікарі діагностують онкологічні захворювання. Причому лише зрідка — на ранніх стадіях, коли хворобі можна зарадити.

Пухлини виявляють переважно у юних мешканців Дніпра та Кривого Рогу, де екологія і питна вода, а також харчові продукти далекі від здорових стандартів. Але й сільська місцевість також є зоною дитячого онкологічного лиха. За словами головного онколога області Наталії Деметьєвої, батьки мають пильно стежити за здоров’ям своїх дітей, по змозі якомога частіше проводити профілактичні обстеження.

_{Коли школи під забороною}

ПІСЛЯ пожежі в Одеському дитячому таборі, яка забрала життя трьох дівчаток, обласні служби з надзвичайних ситуацій перевірили на відповідну безпеку понад три тисячі дитячих садків, шкіл, інтернатів, молодіжних гуртожитків і дитячих таборів. У результаті трьом сотням шкіл і дитсадків заборонили працювати. Скасували заняття навіть у відомій в області елітній школі «Планета щастя».

Серед головних причин — відсутність засобів гасіння вогню, сигналізації, незадовільний стан електропроводки, небезпечна експлуатація обладнання допоміжних та підсобних приміщень, харчоблоків тощо. Незважаючи на такі кричущі факти, закривати навчальні й дошкільні заклади вдається не скрізь: контролюючим службам доводиться звертатися з позовами до суду.