В очікуванні приплоду

ЗА ТИЖДЕНЬ до отелення корови необхідно ретельно прибрати і побілити хлів. Чисте, сухе і тепле приміщення — запорука збереження здоров’я корови і теляти. Також слід обробити тварину дезінфікувальними засобами: задню частину тулуба і копита обмити 2-процентним розчином креоліну, лізолу або 0,1-процентним розчином марганцевокислого калію. Безпосередньо перед отеленням задню частину тулуба корови вдруге обмивають 0,1-процентним розчином марганцівки, прибирають підстилку і кладуть товстий шар нової — чистої і сухої. До радісної і зворушливої події — появи телятка господарі готуються заздалегідь і чатують біля корови, не випускаючи її надовго з поля зору.

Перша турбота господаря — переконатися в життєздатності новонародженого. Протягом першої години перевіряють реакцію на звук і переміщення предметів, дивляться, чи піднімає воно голову (це має відбутися в перші 10 хвилин!), чи відчуває біль на шкірі, зокрема на вушних раковинах, а головне — наскільки сильно виражений у нього рефлекс смоктання.

Молочна фаза годівлі теляти складається з молозивного періоду (п’ять-сім днів від народження) і власне молочного — до п’яти-шестимісячного віку (хоча до цього часу материнське молоко вже не є основою добового раціону тварини). Молозивний період вирішальний для виживання теляти. У цей час у нього формується імунітет за рахунок специфічних білків, яких у молозиві корови, котра щойно отелилася, в чотири-п’ять разів більше, ніж у звичайному молоці. У молозиві вдвічі більше жиру і мінеральних речовин, у 10-20 разів більше вітамінів А, Е, B₁, В₆. До того ж завдяки високій кислотності й підвищеному вмісту солей магнію воно має послаблювальну дію і сприяє очищенню кишечнику теляти від первородного калу. Молозиво теляті дають не пізніше (!) ніж через годину після народження. Новонародженому масою 30 кг його випоюють за один раз 1,6-1,8 л теплим (36-38⁰С), даючи стільки разів на добу, скільки доять корову. Щоб теля пило невеликими ковтками і молозиво потрапляло в сичуг і кишечник, використовують соскові напувалки з невеликими отворами. Через годину після молозива теля напувають злегка підсоленою чистою кип’яченою водою (0,3-0,4 л).

Протягом тижня склад молозива змінюється. Тепер це вже незбиране молоко — основне джерело повноцінного білка, жиру, молочного цукру і мінеральних речовин. Воно формує продуктивні якості телиці в першу лактацію. З другого місяця життя теля можна напувати відвійками, поступово (через п’ять-сім днів) замінюючи незбиране молоко (1 л останнього — на 2 л відвійок). Одночасно теля привчають до рослинних кормів (грубих, соковитих і концентрованих), які до шестимісячного віку стають основними в раціоні племінної тварини. До концентрованих кормів теля привчають з двотижневого віку, згодовуючи разом із молоком. Суміш концентратів (вівсянка, ячмінне і кукурудзяне борошно, пшеничні висівки) робить годівлю повноціннішою. Найкраща макуха в молочний період — лляна і соняшникова. Концентрати підсолюють.

У раціон теляти поступово вводять злаково-бобове сіно, корені і бульбоплоди, зелені корми. До сіна привчають з 10-денного віку. Коренеплоди і картоплю в подрібненому вигляді разом із концентратами починають згодовувати з місячного, а зелений корм — з двомісячного віку. Це основний корм жуйних тварин.

Телята, народжені навесні, за першої ж можливості повинні пастись і отримувати зелений корм замість сіна, коренеплодів та картоплі. Трава високої якості дає змогу виключити з раціону коренеплоди і близько половини концентрованих кормів.