Із глечика сміху Олександр ХОВДАТІН. с. Сукачі Іванківського району Київської області. — Розо Мусіївно, скільки вам років? — Та кожен рік по-різному. * * * — Миколо, йди кашу їсти! — Так ти ж суп варила. — Мало що я варила... * * * Казала: давай розлучимось цивілізовано, як люди, тихо й мирно. Так ні ж, приїхав п’яний із гармоністом і друзями. * * * Жінка запитує чоловіка: — Дмитре, подивись, я припаркувала машину не дуже далеко від узбіччя? — Від якого — правого чи лівого? * * * За столиком у кафе чоловік каже жінці: — Пробачте, на сайті знайомств я вас зовсім іншою уявляв. — Чоловіче добрий, та ви пийте, пийте, пийте!.. * * * — Грицю, ти куди це серед ночі? — Та піду перевірю, чи не горить де світло в домі. — І мені захопиш шматочок. * * * Чоловік збирається на роботу і питає дружину: — Ти мій піджак почистила? — Авжеж, Сергійку. — А штани? — Авжеж, Сергійку. — А черевики також? — А в тебе і там кишені є? * * * П’яний чоловік о другій ночі повернувся додому. На порозі розгнівана дружина: — Йди туди, звідки прийшов! Чоловік дістає з кишені мобілку, набирає номер і каже: — Все гаразд, Мишаню. Я відпросився. Скоро буду! * * * — Тату, чому ти не покинеш пити? — Тому, синку, що твій батько ніколи не покидає розпочату справу. * * * Вранці дружина звертається до чоловіка: — Забула тобі сказати: тебе чекають у школі. Наш Владик знову розбив вікно. — О, Боже! Скільки ж тих вікон у його школі? * * * На Привозі зустрічаються дві подруги. — Софочко, ви так само погано живете? — А звідки вам це відомо? — Та у вас же сумка тільки в одній руці. |