• Ну і ну!

Апетитний підряд

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Без дещиці мільйон гривень — саме таку суму надала торік держава на ремонт шкільної котельні в селі Прохори, що на Чернігівщині. Однак цих коштів не вистачило...

РЕКОНСТРУКЦІЯ старої котельні Прохорівської загальноосвітньої середньої школи стартувала у липні минулого року. Замовником робіт виступило районне управління освіти. Невдовзі по тому представники Борзнянської райдержадміністрації звернулися до Комарівської об’єднаної територіальної громади, до якої віднедавна входять Прохори, з проханням виділити кошти. Депутати сільської ради не відмовили — проголосували за надання ремонтникам майже 200 тисяч гривень з бюджету Комарівської ОТГ. Разом із цим вони ухвалили створити тимчасову комісію, аби попередньо перевірити, як освоювалися державні кошти, надані раніше. «Якщо виявимо порушення, негайно розірвемо договір із підрядником», — пояснює думку своїх колег депутат Комарівської сільради Анатолій Павелко.

Утім, незважаючи на рішення сесії про перевірку, керівництво сільради, не дочекавшись її закінчення, перерахувало ці кошти підряднику. Та депутати не відступили від своїх намірів. Проте сільський голова відмовився надати проектно-кошторисні документи, оскільки вони, мовляв, зберігаються в райдержадміністрації. Тоді комісія поїхала на об’єкт, щоб на власні очі побачити, на що витрачені 800 тисяч гривень.

«Стіни котельні голі, не обшиті зовні, — веде далі Анатолій Павелко. — Новий котел, як з’ясувалося, придбали тут за 180 тисяч гривень, хоча в Інтернеті максимальна вартість аналогічного — 150 тисяч гривень».

Нарікання у представників громади викликав загалом стан приміщення шкільної котельні. Зокрема, тріщини у стінах тягнуться від підлоги до стелі. «Котельню збудували 1972 року, — приєднується до розмови депутат із Комарівки Віталій Дудка. — Очевидно, що металева стяжка не забезпечує міцності конструкції. Можливо, проектувальники дослідили стан стін і гарантують їхню міцність. Але тоді слід вести мову не про реконструкцію котельні, а про її косметичний ремонт і заміну котла. Звісно, кошториси на косметичний ремонт і капітальне укріплення стін дуже різняться».

У депутатів також виникло запитання й щодо того, чому котельню опалюють дорогим вугіллям, якого на сезон потрібно немало — 150-160 тонн. «Вугілля димить і залишає багато золи. Опалювати торфо-брикетом із наших чернігівських торфозаводів значно вигідніше і мороки менше», — стверджує кочегар Микола Савченко.

«Ми не є замовниками та розпорядниками коштів, — пояснює директор Прохорської загальноосвітньої середньої школи Оксана Дідухович. — Паливо для котельні нам постачають за результатами тендера, який проводить районне управління освіти. Звісно, краще опалювати школу торфобрикетом, хоча ідеально було б робити це впереміш — і брикетом, і вугіллям».

Оксана Миколаївна запевняє, що жодних документів стосовно стану котельні та її реконструкції не підписувала. «Технічні питання погоджувало управління освіти, — каже директор. — Представників державної інспекції архітектурного нагляду в нас не було, а я не спеціаліст, щоб визначити, скільки витримає стіна з тріщиною».

Розпорядником коштів щодо реалізації проекту реконструкції котельні Прохорської школи є підприємець Олексій Христич. За результатами моніторингу 2017 року він серед трьох найбільших освоювачів освітянських коштів. Тільки торік на замовлення відділу освіти Борзнянської РДА його підприємство освоїло 4,2 мільйона гривень, зокрема вийшло переможцем цілої низки тендерів: із капітального ремонту Ядутинської ЗОШ вартістю 790 тисяч гривень; Борзнянського районного будинку дитячої та юнацької творчості (вартість проекту — 972,4 тисячі гривень); виробничих та допоміжних приміщень їдальні Борзнянської ЗОШ (вартість робіт становить 1,396 млн гривень).

Замовником оновлення бюджетних об’єктів є і Чернігівська районна рада. Так, у травні минулого року за її заявкою фірма О. Христича виграла тендер на ремонт підлоги у приміщенні районного військкомату вартістю 153 тисячі гривень. Аналогічна історія з поточним ремонтом адміністративного будинку Борзнянської районної ради, загальна сума якого — 114,916 тисяч грн. У червні 2017 року Гайворонська сільрада попросила підприємця замінити чотири вікна. Сільському бюджету це обійшлось у 42 тисячі гривень — тобто одне металопластикове вікно коштувало понад 10 тисяч гривень!

Складається враження, що більшість тендерів у районі відбувається з одним учасником. Чи це справді так, намагався дізнатися в голови Борзянської РДА Віри Проскури. Але вона під усілякими приводами ухиляється від розмови.

Утім, незважаючи на мовчання влади, все ж таки вдалося дізнатися про остаточну вартість реконструкції шкільної котельні у Прохорах. На сайті «Прозоро» оприлюднена сума на 997 532,14 гривень без урахування ПДВ. Але без обґрунтованих відповідей лишилося багато запитань стосовно цього ремонту. Громада села все ж сподівається на пояснення і влади, і підрядника.