• Традиції

Смакуйте, але в міру

Василь ГОРВАТ.

Закарпатська область.

Жоден закарпатський фестиваль вина не обходиться без великого різноманіття звеселяючих домашніх напоїв. Гостей пригощають паленкою, настоянками та іншими високоградусними продуктами домашнього виробництва.

ВАСИЛЬ Івашко із села Черна Виноградівського району — учасник і співорганізатор таких фестивалів — може годинами розповідати про користь салату із папороті з навколишніх лісів, про кизилове вино та міцні домашні напої з різних фруктів, винограду, ягід…

У селі Черна основною сировиною для перегонки є сливи або груші. На думку Василя Васильовича, грушівка, яка зберігається в діжках із шовковиці, — набагато цінніший і смачніший продукт, аніж коньяк. Для її виготовлення використовують плоди різних сортів, але найчастіше — цукряниці й жнивнянки. Домашня горілка є обов’язковим елементом святкової вечері. Зазвичай господар укотре розповідає гостям про особливості власного напою та його користь, за столом звучить народна пісня… Грушівку вживають (звісно, у розумних дозах) і з лікувальною метою.

Дуже поширена на Закарпатті й настоянка калгану. Ця рослина як лікарський засіб відома з давніх-давен. В Україні вона росте у високогір’ї Карпат і за свою оздоровчу дію на людський організм отримала назву карпатського женьшеню. За давніх часів калган називали «могущником», складали про нього легенди. Для виготовлення міцного напою застосовується корінь рослини, який завдяки ефірним оліям надає йому пряний, злегка гіркуватий смак. Загалом у світі існує понад сотня рецептів настоянок калгану. У жителів Карпат є свій, за яким калганівку готували їхні пращури. Причому кожен господар запевнятиме, що його продукт — найаутентичніший.

Традиції виготовлення домашньої горілки зберігалися завжди, навіть за часів СРСР, коли держава тримала жорстку монополію на алкоголь. Щоправда, тоді конкурувати з нею було не лише небезпечно, а й не дуже вигідно — заводські напої були досить дешеві. Останніми десятиліттями ситуація змінилася — державна горілка невпинно дорожчає, заготівля і збут слив та інших плодів, на жаль, занепали, а з урожаєм, щоб не зогнив, треба щось робити.

У селі Новоселиця найпоширенішою є слив’янка. Як підрахував один із місцевих старожилів, в урожайний рік село виробляє близько чотирьох тисяч літрів цього напою. На жаль, каже Василь Івашко, в нашій країні немає розумної державної політики щодо домашнього алкоголю. В Румунії й Угорщині якісні напої з перегонки фруктів виробляють під контролем держави. У результаті свій зиск мають усі — держава, садівники, переробники і, звісно ж, споживачі, яким пропонують якісний продукт, що не загрожує здоров’ю.

До речі, про загрози. Купуючи домашні напої у невідомих продавців, не забувайте, що алкоголь може дуже нашкодити. Кілька років тому у Великих Ком’ятах сталося масове отруєння, яке спричинила неякісна слив’янка, зроблена з плодів із кісточками, котрі містять отруйну синильну кислоту. Недбальство, неграмотність при виготовленні домашніх напоїв можуть також призвести до сліпоти і навіть смерті. Якщо ж дотримуватися усіх принципів виробництва домашньої горілки, вона, навпаки, обов’язково набуває лікувальних властивостей.

На фото: на фестивалях вина у Закарпатті завжди великий вибір домашніх напоїв.