• Агроперспектива

На порозі нового

Василь ГОРВАТ.

Закарпатська область.

Наприкінці березня парламент ухвалив «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв». Він передбачає спрощену процедуру ліцензування малих виноробних підприємств, які виготовляють напої з власних виноматеріалів.

ГОЛОВНА перешкода для дрібних виноробів крилася в бюрократичній процедурі одержання ліцензії (ідеться про понад 140 дозвільних документів), яка могла тривати два-три роки. До речі, свого часу відчутного удару по галузі завдав і розмір плати за отримання ліцензії — 500 тисяч гривень. Добре, що цей непідйомний побор позаторік скасували. Відтепер новий закон запроваджує максимально спрощене ліцензування, процес якого має тривати не більше місяця. До того ж ліцензії можна буде одержувати без проходження атестації — якість вин контролюватимуть акредитовані лабораторії.

На думку голови ГО «Спілка приватних виноградарів та виноробів Закарпаття» Олександра Ковача, перше легальне вино від невеликих приватних винокурень з’явиться в продажу не раніше наступного року. Винороби мусять почекати, доки закон підпише Президент України. Також мають бути розроблені механізми втілення закону в життя, адже нові правила скасовують як непотрібні понад сто дозвільних документів. Щоправда, цей рішучий крок вселяє Олександрові Ковачу деяке побоювання. «Відомо, як наші чиновники вміють саботувати ініціативу, котра відбирає у них «хлібний» папірець», — небезпідставно хвилюється відомий закарпатський винороб. Аналізуючи новий документ, він звертає увагу на кілька важливих моментів.

Багато дрібних виноробів опиняться перед вибором. Людям, які десятки років працювали нелегально, не сплачуючи жодних податків, важко перелаштуватись і почати працювати офіційно. Практично всі вони мають інше основне місце роботи, а виноробство для них лише хобі й додаткове джерело доходів. Тепер вони мусять вирішити, чи потрібна їм легалізація. Адже багатьом доведеться повністю змінювати звичне життя.

«Знаючи ситуацію зсередини, можу запевнити, що є десятки молодих амбітних підприємців, які оберуть виноробний бізнес. Це люди, котрі мають відповідну освіту та гроші для старту», — із оптимізмом дивиться у майбутнє Олександр Ковач.

Безсумнівно, на його думку, що від закону виграють поціновувачі вина.

По-перше, вони матимуть вибір. Чиновники, прикриваючись захистом прав споживачів, зарегулювали цю сферу до абсурду. Як результат, на Закарпатті є лише три офіційні виробники вина при тисячному потенціалі. Де ж тут вибір?

По-друге, споживач отримає доброякісний вітчизняний продукт, який може народитися тільки в жорстких конкурентних умовах. За 27 років незалежності всі регулятивні форми контролю з боку держави виявилися неефективними для продукування високоякісного вина. Чиновник — поганий контролер. Оцінити продукцію може тільки споживач. Дехто нарікає, що після ухвалення закону прилавки заполонить недоброякісне вино. Навпаки! Це сьогодні таким продуктом торгують на базарах, узбіччях автомагістралей. Новий закон сприятиме збільшенню виробництва та розширенню асортименту вина. А людина, яка любить цей благородний напій, завжди вибере найкращий. Недоброякісні не витримають жорсткої конкуренції.

«Ми з колегами також будемо пильнувати за якістю місцевого вина, вимагаючи прибрати всіх нелегальних виробників і продавців, — наголошує Олександр Ковач. — Власне, для цього і була створена майже 11 років тому наша спілка. Тепер у нас є потужні важелі для таких дій».

Ще під час обговорення проекту закону висловлювалися нарікання, що після ухвалення документа у великих виробників вина впадуть обсяги продажів, відповідно знизяться і надходження до бюджету. «Нічого подібного! — певен закарпатський винороб. — Ціна їхнього вина 40-70 грн. А нашого — від чотирьох євро. Якщо споживач віддасть перевагу нашому продукту, то втратять насамперед імпортери вина з Америки, Європи. Але хіба це погано? Валюта залишиться в країні, а гроші, вкладені в українське вино, розвиватимуть вітчизняне виноградарство та виноробство. З’являться нові невеликі винокурні, а з ними й робочі місця. Наших вин уже зачекалися готельно-ресторанні комп­лекси та бази відпочинку. Їх із задоволенням продаватимуть спеціалізовані магазини. Але головними місцями реалізації стануть власні винні підвали виноробів, що сприятиме розвитку туризму в регіоні».