• Запитання — відповідь

Аванс і завдаток

«Сусід продавав машину. Ми хотіли купити, дали йому аванс, щоб не шукав іншого покупця. Він написав розписку, що його отримав. В останній момент обставини склалися так, що довелося відмовитися від покупки. Сусід відмовляється повернути гроші, мовляв, це був завдаток. А він, за законом, не повертається, розписка (у ній і справді написано слово завдаток) нам не допоможе. Хіба аванс і завдаток не одне й те ж?»

Світлана ГАВРИЛЕНКО.

с. Медвин Богуславського району Київської області.

У ПОКУПЦІВ речей або майна, що мають досить високу вартість (транспортний засіб, квартира, будинок, земельна ділянка тощо), зазвичай вимагають внесення передоплати. Надаючи продавцю частину коштів у формі завдатку або авансу, покупець часто не усвідомлює їх суть, що призводить до непорозумінь між сторонами договору.

Тож у чому різниця між авансом та завдатком?

Аванс — це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається покупцем продавцю та яка включається до загальної ціни товару. Тобто покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша — після.

У разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв’язку невиконанням однією зі сторін договору своїх обов’язків сума коштів, сплачена як аванс, має бути повернута покупцю. Наприклад, якщо продавець відмовляється передавати товар, покупець має право вимагати розірвання договору та повернення авансу.

Отже, при розірванні договору з будь-яких причин аванс має бути повернутий покупцю у повному розмірі.

Завдаток — це грошова сума, яку сплачує покупець продавцю в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Як завдаток може також передаватися рухоме майно.

Тобто сума коштів, сплачена як завдаток (так само, як і аванс), включається до загальної ціни товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією зі сторін (покупцем або продавцем).

Так, у разі порушення умов договору покупцем завдаток залишається у продавця. Наприклад, якщо покупець відмовився оплатити отриманий товар у повному обсязі, продавець має право вимагати повернення товару, проте сума коштів, сплачена як завдаток, покупцю не повертається.

Але якщо порушення зобов’язання сталося з вини продавця, то він зобов’язаний повернути покупцю завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку. Якщо як завдаток було передано майно, продавець додатково має сплатити суму у розмірі вартості такого майна. Тобто у такому разі завдаток повертається у подвійному розмірі.

Також винна у порушенні зобов’язання сторона має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку.

Якщо договором не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, якщо сторони хочуть, щоб передплата за договором здійснювалася у формі завдатку, необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:

1) сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів, є завдатком;

2) договір, який містить положення про завдаток, має обов’язково укладатися у письмовій формі, причому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі — продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток);

3) між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто договір про наміри, або попередній договір (договір, відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому), не може містити положень про завдаток.

Розписка про отримання грошей не є повноцінним договором. Тобто отримана згідно із нею сума вважається авансом і має бути повернута тому, кому виписувалася.

Ліна ПАСЬКО.