• Подія

Північно-Кримський розміняв сьомий десяток

Василь ПІДДУБНЯК.

Фото з архіву автора.

У шістдесят перший раз відкрилися затвори головної споруди Північно-Кримського каналу, і дніпровська вода звичним для неї маршрутом поспішила у посушливі степи українського Півдня, заповнюючи підготовлене для цього ложе.

НА ВОДУ землероби зони ризикованого землеробства моляться і її прихід на поля — свято державного масштабу. Та свято це — не для всіх. Із 2014 року (з початку окупації Криму російськими загарбниками) Північно-Кримський канал забезпечує водою сільгоспвиробників лише Херсонської області, обслуговуючи шість управлінь водного господарства (Каховське, Каланчацьке, Олешківське, Скадовське, Приморське, Чаплинське) і майже дев’яносто фермерських господарств, що користуються водою безпосередньо з Північно-Кримського та Перекопського каналів. При цьому зрошувані площі становлять близько 40 тисяч га, а водозабір із Каховського моря — майже 550 млн кубометрів. Не зайве нагадати, що до анексії півострова канал перекачував приблизно 1,3 мільярда кубометрів живлющої вологи.

Попереду в меліораторів, як завжди, непростий виробничий сезон, який закінчиться аж у грудні, сама ж вода дійде до кордонів Криму не сьогодні-завтра, і Північно-Кримський канал почне виконувати покладене на нього основне завдання — забезпечувати потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, у створенні екологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства, у збереженні гарантованого джерела виробництва сільськогосподарської продукції.

Начальник управління ПКК Сергій Шевченко небагатослівний:

— 60 років канал добросовісно виконує свою місію. І так же добросовісно виконує свої обов’язки і колектив, який займається його експлуатацією. І те, що канал старішає, а колектив, навпаки, молодіє, — зовсім не парадокс, а життя! Але дуже хочеться, щоб історію каналу знала і пам’ятала наша молодь, щоб любила і пишалася ним, як ті люди, котрі проектували, будували його, як ті, що вчилися експлуатувати його, використовуючи досвід інших каналів та набуваючи свій.

Нині на водокористувачів очікував обіцяний ще на початку року «сюрприз» — подорожчала вода. І досить-таки відчутно — у середньому на 35 відсотків. Подорожчання це шарахне спочатку по аграріях, а відтак — по споживачах продукції, передовсім городини.

«Із 35% подорожчання 16,4% — це ріст тарифів на електроенергію, 13,7% — це інфляція і 4% — це вартість відновлення та модернізації основних фондів, задіяних у процесі водопостачання, — пояснює голова Держводагентства України Ірина Овчаренко. — Оскільки більшість систем побудовані ще у 60-х роках минулого століття, а капітальні видатки із держбюджету не виділяються, компенсатор був включений у вартість. Тож в абсолютних цифрах у середньому по країні аграрії платитимуть за кубометр води 1,2 гривні. В різних регіонах країни ціна на неї різна — для Херсонської області у середньому 0,94 гривні, Миколаївської — 1,3, Запорізької — 1,05 гривні. Найдорожче вода обійдеться аграріям Одещини — 1,8 гривні. Це пояснюється тим, що висота підйому води там потребує більшої кількості електроенергії. Взагалі 70% тарифу на промислову воду — це вартість електроенергії.

А ось що думає з приводу подорожчання води для зрошення голова комісії із земельних та екологічних питань у Херсонській області Сергій Рибалко:

— Якщо офіційний рівень інфляції в Україні склав 13,7%, то на такий відсоток і має зрости ціна води, адже й так за останні роки ціна її для промислового поливу зросла на 80%. Проте враховуючи інфляційні процеси минулих років і ту роботу, яку виконують управління із забезпечення водою — це виправдано. Ми проводили низку нарад у регіоні з приводу тарифів, зустрічались з обласною владою та народними депутатами, аби спробувати домовитись щодо зниження тарифів. Та надій на те, що вода подешевшає, майже не залишилось. Спробуємо ще звернутися до Антимонопольного комітету — може, хоч там нас почують, зрозуміють і зроблять належні висновки.

Голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв наголошує на тому, що розвиток зрошення в краї є одним із пріоритетних напрямів стратегічного плану уряду. У рамках комплексної програми розвитку водного господарства області на період до 2020 року торік зрошуваний клин розширився на майже 10 тис. га. Таким чином, загальна площа зрошуваних земель у посушливому краї становить 310 тис. га.

Нині поливні площі планується збільшити ще на 13 тис. гектарів, найбільше — у Генічеському, Чаплинському та Білозерському районах. На будівництво, реконструкцію інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем в обласному бюджеті на цей рік передбачено видатки у сумі 20 млн гривень.