Версія для друку До списку статтей Cімейна реліквія Тетяна ЯРМОЛЕНКО. Сумська область. ДМИТРО
Семенович Олефір із села Коровинці Недригайлівського району Сумщини написав
декілька листів-спогадів, коли повернувся з фронту. У сім’ї Віри Дмитрівни
Войтенко, його дочки, ці дорогоцінні аркуші паперу, написані рукою найріднішої
людини, наче сімейна реліквія, передаються із покоління в покоління як пам’ять
про батька, дідуся, прадідуся. «Моє
проходження війни. 23 червня 1941 року по мобілізації мене відразу забрали на
фронт. З боями відступили аж до Дніпра. На Дніпрі був сильний бій, і ми
потрапили в оточення. Усіх полонених німці відправили у Шепетівський табір, там
з нас знущалися, багато хто помер. Згодом почали відпускати по хворобі, й мене
в тому числі. Підлікувавшись у людей, повернувся додому. Жив на окупованій
території. 1943-го німці мене знову забрали у Шепетівський табір, звідти
привезли у Житомир на евакуацію заводу. Але мені вдалося втекти й потрапити до
своєї армії. Після допиту наказали йти у військкомат. Так я опинився на фронті.
Воював у Польщі, звільняв села, міста. Сильні бої точилися за Віслою, там я був
тяжко поранений 1 вересня і потрапив до госпіталю аж на Кавказ, у місто
Тбілісі. Там пробув вісім місяців, після чого мене комісували як не придатного
до строкової служби, і звідти я демобілізувався. Маю нагороди. Дмитро
Семенович Олефір, 1910 р. н.». Версія для друку До списку статтей | |