Cімейна реліквія

Тетяна ЯРМОЛЕНКО.

Сумська область.

ДМИТРО Семенович Олефір із села Коровинці Недригайлівського району Сумщини написав декілька листів-спогадів, коли повернувся з фронту. У сім’ї Віри Дмитрівни Войтенко, його дочки, ці дорогоцінні аркуші паперу, написані рукою найріднішої людини, наче сімейна реліквія, передаються із покоління в покоління як пам’ять про батька, дідуся, прадідуся.

«Моє проходження війни. 23 червня 1941 року по мобілізації мене відразу забрали на фронт. З боями відступили аж до Дніпра. На Дніпрі був сильний бій, і ми потрапили в оточення. Усіх полонених німці відправили у Шепетівський табір, там з нас знущалися, багато хто помер. Згодом почали відпускати по хворобі, й мене в тому числі. Підлікувавшись у людей, повернувся додому. Жив на окупованій території. 1943-го німці мене знову забрали у Шепетівський табір, звідти привезли у Житомир на евакуацію заводу. Але мені вдалося втекти й потрапити до своєї армії. Після допиту наказали йти у військкомат. Так я опинився на фронті. Воював у Польщі, звільняв села, міста. Сильні бої точилися за Віслою, там я був тяжко поранений 1 вересня і потрапив до госпіталю аж на Кавказ, у місто Тбілісі. Там пробув вісім місяців, після чого мене комісували як не придатного до строкової служби, і звідти я демобілізувався. Маю нагороди.

Дмитро Семенович Олефір, 1910 р. н.».