Конюшина Олександр КУРДЮК, кандидат біологічних наук. У ГОСПОДАРСТВІ використовують різні види конюшини — повзуча (біла), гірська, лучна (червона) та польова. Найрозповсюдженішими є біла й червона. Для виготовлення ліків застосовують квіти (суцвіття), траву. Трава містить вітаміни В1, В2, С, Е, К, жирну та ефірну олії, глікозиди, дубильні речовини, саліцилову кислоту. Рослини помічні при лікуванні бронхів, набряків, як сечогінний, відхаркувальний та протизапальний засоби, при геморої та ушкодженнях шкіри. Анемія. Дві столові ложки суцвіть (квітів) залити склянкою окропу, настояти 20-30 хвилин, процідити і приймати по 2 столові ложки тричі на день. Астма. 50 грамів трави проварити в двох склянках води на малому вогні протягом п’яти хвилин, процідити і пити по 100 мл три-чотири рази протягом дня. Атеросклероз. Залити квіти горілкою у співвідношенні 1:10, настояти два тижні, процідити і приймати в обід або ввечері по 10-20 мл. Бронхіт. Півсклянки сухого листя чи квіток залити в термосі 500 мл окропу, настояти дві-три години і вживати по 100 мл три-чотири рази на день. Догляд за волоссям. Для зміцнення волосся та покращання його росту 500 г квіток конюшини залити двома літрами води, прокип’ятити 5-7 хвилин, процідити і настоєм протягом місяця полоскати волосся після миття шампунем. Геморой. 100 грамів квітів заварити в літрі води, процідити та використовувати для сидячих ванн. Гіпертонія. Чотири столові ложки сухих квітів залити 0,5 л горілки, настояти в затемненому місці протягом двох тижнів. Приймати по 20-30 крапель разом із водою. У разі неприйняття алкоголю три столові ложки сухих квітів залити 1,5 склянки окропу, довести до кипіння і залишити для охолодження й настоювання протягом години. Процідити і пити тричі на день по 1/3 склянки. Грибкове захворювання. Три столові ложки квітів залити склянкою окропу, довести до кипіння, залишити для охолоджування та настоювання на декілька годин. Процідити і застосовувати для ванночок і промивання уражених місць. Жарознижувальна дія. Столову ложку сухих квітів чи трави конюшини залити склянкою окропу, залишити в теплі для настоювання протягом 20-30 хвилин. Випити як чай і закутатись у тепле. Дітям зменшити дозу вдвічі. За бажання додати меду. Жіночі хвороби. При болісних місячних дві столові ложки сухих квітів залити склянкою окропу в термосі, настояти до ранку і приймати по чверті склянки три-чотири рази протягом дня за півгодини до їди. Запалення легень. Змішати в рівних пропорціях листя і квіти, склянку суміші залити в термосі склянкою окропу й настоювати добу. Ретельно процідити, змішати з рівним об’ємом горілки. Збовтати і залишити на дві-три години. Отриману суміш уживати по столовій ложці за 20-30 хвилин до їди. Дітям замінити алкоголь на переварену воду і залежно від віку зменшити разову дозу до чайної ложки. Кашель. Чотири столові ложки трави конюшини залити склянкою окропу, настояти 7-10 хвилин і пити як чай для відхаркування, при хронічному кашлі. Мастопатія. Три столові ложки суцвіть та стільки ж подрібненого коріння залити 250 мл окропу, проварити 10 хвилин і залишити для настоювання на годину. Випити протягом дня рівними порціями, за бажання розбавити перевареною водою. Профілактика онкозахворювань. Склянку сухих чи свіжих квіток червоної конюшини залити 0,5 л горілки, настояти в затемненому місці протягом двох тижнів. Приймати по чайній ложці тричі на день за 20 хвилин до їди. Курс не більш як місяць з наступною перервою 10-15 днів. Сечокам’яна хвороба. Дві чайні ложки сухих суцвіть (квітів) залити склянкою окропу, настояти 20-30 хвилин, процідити і пити по 60-70 мл за 30 хвилин до їди. Шкірні проблеми. Свіжий сік використовувати для обробітку ран, а відвар квітів прикладати у вигляді компресів на нариви і опіки. Для компресів взяти дві столові ложки квітів, ошпарити їх окропом, загорнути в марлю чи бинт і прикладати до уражених місць. Цистит. 50 грамів квітів залити двома склянками води, проварити на повільному вогні 5-7 хвилин, процідити і приймати по дві столові ложки 3-4 рази на день. Протипоказання. Не застосовувати препарати конюшини у разі підвищеного згортання крові (тромбофлебіт, варикозне розширення вен), каменів у нирках та жовчному міхурі, після інсультів та інфарктів, вагітним та під час годування груддю, алергікам, при захворюваннях крові і розладах шлунка, малим дітям. |