Тримав оборону Києва

Валерій МАРЦЕНЮК.

Хмельницька область.

З ДИТИНСТВА Іван Іванович Бабак мріяв стати вчителем, навіть уявляв, як уперше ввійде в клас, зустрінеться з десятками пар допитливих очей і промовить: «Добрий день, діти. Я ваш учитель». Та доля склалася по-іншому. Після закінчення Ржищівського педагогічного училища юнак добровольцем пішов на фронт захищати Батьківщину. На Т-34 пройшов війну від початку і до кінця. Разом із побратимами тримав оборону Києва, побував у горнилі війни на Курській дузі, де в боях із фашистами підбив дві ворожі машини, сам горів у танку. За роки війни отримав п’ять поранень і щоразу після одужання повертався в стрій. Окрема чорна сторінка його пам’яті — семимісячна битва за естонське місто-фортецю Нарва. Надважкими були бої і за Ірбенську протоку. За визволення від гітлерівців міст і сіл Європи І.Бабак нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Червоної зірки, «Знак Пошани», медалями.

Після Перемоги ветеран вирішив продовжити військову службу. Закінчив бронетанкову академію, служив на посадах командира полку, з’єднання. Після 34 років служби звільнився в запас. Працював у транспортних організаціях м. Хмельницького. Багато зробив для його розвитку. Він жива легенда краю: танкіст, найстарший ветеран, визволитель Європи. Попри вік і досі бере активну участь у житті обласної та міської організації ветеранів України, разом із побратимами провадить військово-патріотичну роботу серед учнів та студентів.

2016-го генерал-майору І. І. Бабаку присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницького».