Дослівно

Олександр Сугоняко, економіст, президент Асоціації українських банків.

Бізнес в Україні став, як каже мій знайомий, хиренним, огидним, відразливим. Важко з цим не погодитись. Ці означення виражають, серед іншого, брудне призначення цього заняття в нашому суспільстві — «взути» монопольною ціною на енергоресурси, «взути» все суспільство, кожного з нас, господарюючого суб’єкта чи споживача. «Нагріти руки» на всіх роботах, що фінансуються державою, — від ремонту доріг до виробництва зброї, військової техніки, тобто обікрасти все населення. Дістати зиск, нажитися на споживачах послуг, товарів часто не тільки недоброякісних, а й шкідливих… Виробляти, наприклад, пивний шмурдяк для українців, а у спеццехах варити пиво на експорт. Ці бізнесмени успішні? Багаті? Щасливі? Чи, може, гроші зробили їх вільними? «Що хочу, те і ворочу», — це не свобода, це дурне свавілля раба-скоробагатька. «Будь вільним, не бери чужого», — вчить давня мудрість. Вони ж набрались чужого на свою голову і біду цілої країни. Ясно, як день, що світло свободи і гідності Майдану цим багатим рабам ні до чого...